Останнє Багаття Вирію
Розділ 5: Правила цього світу
Вони сховалися в підвалі напівзруйнованої круглої вежі, яка колись, мабуть, була чимось на зразок бібліотеки — повсюди лежали обвуглені залишки сувоїв. Айра дістала з кишені невеликий прозорий кристал. Вона міцно стиснула його в долоні, і камінь почав випромінювати приємне бурштинове світло, яке розігнало темряву навколо них і навіть трохи зігріло повітря.
— Тримай, — вона протягнула йому шматок якогось сухого коржа. — Їж. Сили тобі знадобляться.
— Дякую, — Марк узяв їжу, яка на смак виявилася схожою на прісний хліб. — То що це за місце? Чому воно таке... мертве?
— Тому що ваш світ став надто нудним, — зітхнула Айра, сідаючи навпроти на купу каміння. — Вирій живиться людською вірою в дива, уявою, казками, які ви вигадуєте в дитинстві. Раніше наше місто процвітало, тут було повно світла й магії. Але тепер ви всі залізли у свої телефони та комп'ютери. Ви перестали вірити в те, чого не можна помацати. Магія згасає, Вирій помирає, а Тіні захоплюють усе більше простору.
— І як мені повернутися? У мене завтра взагалі-то контрольна з геометрії, — спробував пожартувати Марк, хоча голос зрадницьки тремтів.
— Єдиний спосіб відкрити портал назад для тебе — це розпалити Останнє Багаття на вершині Скляної Гори. Світло цього вогню на мить проб'є стіну між нашими світами. Але є проблема: туди ніхто не ходив уже років сто, і весь шлях кишить Тінями.
#1971 в Фентезі
#459 в Міське фентезі
Відредаговано: 20.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
