Особова справа слідчого Кирила

Розділ 2

КИРИЛ

Маленький хлопчик за ручку з мамою йде з дитсадочка додому. Мама доросла, йде швидко, доводиться аж підстрибувати, щоб встигати за нею. Та так навіть веселіше.

Мамо, давай пограємо в поліцейських, як прийдемо додому.
Знову? Тобі правда так подобається? – запитала вона.
Так. Детективи такі круті. От я виросту і обов’язково стану поліцейським. Буду тебе захищати, - з гордістю сказав хлопчик.
Тоді мені нічого боятись, - посміхнулась матуся.

Часто згадую цю нашу з мамою розмову. Обіцянку таки дотримав. Став слідчим в третьому підрозділі особливо тяжких правопорушень. Я сидів на кріслі в дільниці, знову і знову прокручуючи ситуацію з дитинства в своїй голові.

«Цікаво, вона мною пишається?», - промайнуло в думках.

Шеф, на вулиці Чайковського сталося пограбування, та це ще не все. Підрозділ тяжких наполягає на передачі цієї справи нам. Поговоріть з ними, - цей голос вивів мене із спогадів і змусив знову поринути в роботу.

Помидорка

Подобається

#9792 в Любовні романи
#3769 в Сучасний любовний роман
#2122 в Детектив/Трилер

У тексті є: любов, поліцейське розслідування, детектив вбивство триллер драма

Відредаговано: 25.05.2021

Додати до бібліотеки

Поскаржитись