30

СОФІ КЕРР

Я відчувала втому, в мене трохи паморочилась голова, а очі злипались.

Надворі вже було темно, коли ми зупинились біля будинку в Норрботтоні.  Всю дорогу Кемерон тримав мене за руку, погладжуючи великим пальцем кісточки і час від часу цілував мою долоню.

Я нарешті відчула себе у безпеці.

Щойно ми приїхали, хлопець відкрив для мене двері машини і сплівши наші пальці повів до будинку.

Тут було тепло і чисто. Пахло хвоєю і я зрозуміла, що ті ароматизатори, які я обирала досі тут.

-Я сумував за тобою, пташко.-раптом сказав Кемерон і я підняла на нього очі.

Він чекав доки я зніму взуття, щоб повести мене в кімнату, та ці слова вирвали мене з думок і я заціпеніла, сидячи на мʼякому пуфику в коридорі.

Тернер опустився до моїх ніг і обережно зняв кросівки, відставляючи їх в бік.

-Пробач мені. Я мала одразу тобі розповісти, а не тікати і вирішувати все самій. Це була дурість. Я не знаю чому так вчинила.-тихо зізналась я.

Насправді мені стало легше, коли ми вийшли з тієї псевдо-лікарні. Я рада що Кем встиг і ще більше радію від того, що він не проти дитини.

-Так, пташко. Ти мала прийти до мене. Я б хотів дізнатись цю новину з твоїх вуст в спокійній обстановці, а не шукаючи тебе усім містом, рятуючи і божеволіючи від твоїх дурноватих вчинків.-сказав Тернер і я опустила голову.

Він був правий і я уявляю скільки проблем створи своєю втечею. Не знаю чим я думала.

-Що буде далі?-тихо спитала я, бо це ніяк не давало мені спокою.

Тепер щось зміниться? Якими будуть наші стосунки?

-Далі все змінить, пташко.-прошепотів Кемерон, погладжуючи великим пальцем мою щоку.-У нас зʼявиться велика відповідальність, але від цього я кохатиму тебе ще більше.

Його слова мене заспокоїли і я потягнулась в обійти хлопця, обхопивши руками його плечі.

Кемерон легко підняв мене і поніс до сходів на другий поверх. За кілька хвилин ми опинились у спальні. Тут досі все було так, як я обставила, лише трохи безладу. Тернер обережно поставив мене на підлогу і солодко поцілував.

Його руки пройшлись по моїй талії і обережно підхопили край чорного худі.

Тілом пробігли мурашки, коли він обережно його зняв, лише на секунду перервавши поцілунок.

Я так чітко усвідомила що кохаю його. Все що було між нами раптом стало не важливе. Памʼятались тільки теплі і щирі моменти. Все погане забулось.

Кем легко впорався з гудзиком на джинсах і я відчула що шкіра починає горіти в місцях, де він мене торкається.

-Лягай, пташко.-прошепотів він мені в губи і я трохи відсторонилась, заглядуючи в його очі.

-Це не дуже на тебе схоже.-зауважила я, шукаючи відповідь на своє німе питання.

Кемерон якого я знаю, штовхнув би мене на ліжко сам і можливо навіть грубо повис зверху, стискаючи моє волосся.

Я потребувала цього. Я звикла до грубощів і вони були мені необхідні. Кемерон сам мене зіпсував.

Хлопець хитро посміхнувся і прибрав з плеча моє волосся, лишаючи там теплий, вологий поцілунок.

-Так більше не буде.-прошепотів він мені на вухо і я обурливо звела брови.-Принаймні поки ти вагітна.-піднявши кутик губ, додав хлопець.

_________

КЕМЕРОН ТЕРНЕР

Я мав бути з нею максимально обережний. І я справді цього хотів. Боявся нашкодити їй чи дитині, тому сам для себе вирішив, що відтепер все що я робитиму буде ніжно, обережно і ще більш пристрасно ніж до цього.

-Лягай.-повторив я.

Очі Софі палали вогнем. Я бачив як розчервонілись її щоки і страшенно хотів продовжувати.

Пташка лягла на спину і я обережно зтягнув з неї джинси.

Оголені худорляві ніжко зводили мене з розуму, тому я одразу припав до них, лишаючи поцілунки на кожній від самих пальчиків і до резинки бікіні. Врешті доходжу губами до її обличчя і провівши ротом по лінію підборіддя, покусую місце під її вухом, змушуючи все тіло дівчини тремтіти.

-Скажи, що хочеш, щоб я трахнув тебе, Пташко.-важко шепочу я і вона звивається піді мною.

-Ти скажи.-відповідає Керр і я видаю чистий чоловічий рик.

Настає хвилинка тиші, коли ми просто дивимося одне на одного. Вивчаємо затуманені очі і готуємось до чогось палкого. Моє серце все ще калатає, кров горить під шкірою - все надчутливо.

Раптом мої очі пропускають спалах здивування, коли руки Керр тягнуться до мого ременя.

-Можу я?-тихо запитує пташка, коли її щоки палають румʼянцем.

-Чорт забирай, так.-гарчу я і допомагаю дівчині роздягнути мене.  Я опиняюсь перед Софі в одних боксерах, і в цю мить розумію, що це абсолютно ніяк не поміститься в неї в роті.

Я посміхаюсь, а Керр приголомшена сидить на краю ліжка.

Та моя пташка не боягузка. Вона впевнено зтягує з мене боксери і подається вперед.

Я нахиляюсь і цілую її в ніс.

-Скажи мені зупинитися, якщо я буду занадто грубим, добре?-шепочу я і Софі киває.

Однією рукою я тримаю її за потилицю, а іншою спрямовую свій твердий член до дівчини.

-Висунь язика, пташко.

Вона робить так, як сказано, на превеликий мій захват.

-Гарна дівчинка.-гарчу я.

Софі охоплює губами кінчик і ніжно посмоктує. -Ооооооо, пташко.-голосно стогну я, і Софі ще сильніше поглиблюється в процес.

Поклавши руки на передню частину моїх стегон, вона нахиляюся вперед, бере його, поки він не вдаряє її в задню частину горла, і я задихаюся. Насолода просто неймовірна…

Серія моїх лайок луною розноситься по кімнаті. Вона обхоплює основу рукою і рухає нею в такт роту, стогнучи і давлячись, дивлячись на мене очима, що сльозяться.

Моя голова відкидається назад, м'язи живота напружуються, глибоке, задоволене муркотіння виривається з рота, коли мої стегна просуваються вперед, штовхаючись глибше.

-Так до біса добре, пташко. Ти до біса чудова.-гарчу я.

Мої поштовхи стають жорсткішими і недбалішими, показуючи, наскільки я близький.

І в цей момент я бляха впевнений, що ми створені один для одного. Що Софі цілковито моя і нікому іншому належати не може. Тож завтра я розберусь з усіма її кривдниками, щоб більше жодна душа у цьому світі не спробувала нашкодити моїй пташці.