СОФІ КЕРР
Багаття спалахує між нами. Зелений погляд ніби гіпнотизує мене і я ахаю від несподіванки.
Тернер виконує свою обіцянку і впивається в мої губи жорстоким поцілунком. Смакує їх ніби келих ігристого.
Я тану в його поцілунку і коли відчуваю знайомі гарячі долоні на своїй талії без роздумів встаю з місця. Не розриваючи поцілунок, Кемерон тягне мене до себе на коліна, а я як покірна дівчинка сідаю, відчуваючи, що ось воно, моє місце. В нього на колінах. В його руках.
Жар такий сильний, що я тягну Тернера за шию ближче до себе, а він пускає свої руки під мій світер. Його долоні лишають опіки на моїй спині і нарешті він піднімається з місця, міцно мене тримаючи.
Я інстинктивно обіймаю ногами його торс і вже ледь дихаючи, лишаю легкий поцілунок, на його нижній губі. Повністю в його владі, я почуваюсь неймовірно. Така наповнена і жива, як ніколи.
Набравши повітря, я знову тягнусь за поцілунком, в той момент коли Тернер обережно кладе мене на диван посеред гостинної і нависає зверху.
Шалені метелики внизу живота викликають тягуче відчуття. Серце тріпоче так, ніби ось-ось розірветься. Хвилювання від такого неочікуваного повороту подій захоплює мене і не втримавшись, я геть розгублена і спантеличена шепочу все, про що можу думати в цей момент.
-Я кохаю тебе, Кемерон.-оголошую я, поки він спускається гарячим поцілунком до моєї шиї. Він гарчить і лишає кілька яскравих слідів.-Я сумую за тобою. Мені важко без тебе.-шепочу я і хлопець тягне низ мого светру, щоб зняти його. Я піддаюсь і через секунду за ним летить і мій біленький ліфчик.-Це завжди був ти. І завжди будеш ти. І я завжди вибачатимусь перед тобою. Мені завжди буде соромно.-прикривши очі, шепочу я і раптом Тернер повертається до моїх губ, захоплюючи їх. Це як ковток води у спрагу. Я намагаюсь вигинатись і вивчати кожен міліметр його тіла своїми руками. Бо мені так цього не вистачало.
Три тижні... це майже місяць самотності, сліз і болю. Все це Кемерон вилікував одним поцілунком. Він мої ліки і я хочу бути з ним.
-Ти моя, Керр.-раптом шепоче він, стягуючи низ мого одягу.-Разом ми чи ні, ти завжди будеш тільки моя. Жоден інший чоловік тебе не спробує.
Від його слів перехоплює дихання. Це здається неможливим. Нереальним.
Він майже місяць не хотів зі мною розмовляти, не хотів мене бачити, а тепер ця дивна пристрасть між нами і таке жорстоке зізнання.
Та мені байдуже. Бо я і так не буду з жодним іншим чоловіком крім нього. Навіть якщо він все життя буде мене відштовхувати, я буду вірна йому.
Бо одного разу, я вже зрадила і більше цього ніколи не зроблю.
-Ніхто і ніколи не торкнеться тебе тут крім мене.-шепоче він і його палець прибирає вбік мої трусики, занурюючись в середину. Внизу живота щось солодко тягне, по шкірі біжать мурахи, а я так сильно заплющую очі від неочікуваності, що ледь можу дихати.
Я скрикую від болю і задоволення одночасно. Вигинаю спину і подаюсь вперед. Ближче до Кемерона. Щоб він міг заволодіти мною повність.
Кожен його рух віддається імпульсом в усьому тілі і я більше можу чекати. Сама подаюсь вперед, щоб його палець зайшов далі.
Тернер рясно осипає мої груди своїми поцілунками і робить кілька кілька поштовхів, а потім виймає свій палець, торкнувшись мене ним вище.
Я ахаю від його кругових руків на моєму кліторі і впиваюсь нігтями в його плечі.
-Скажи що сумувала, Керр.-солодко шепоче брюнет мені на вухо, мʼяко провівши по ньому язиком.
-Я сумувала, Кем...-покірно шепочу я і щойно хлопець це чує, як вводить в мене одразу два пальці.
-Я теж сумував, пташко.-відповідає він і змушує мене вигукнути його імʼя від різких поштовхів.
Все це заволоділо мною, перш ніж я зрозуміла, що почала благати Тернера про більше.
-Будь ласка, Кем...-молю я і він виймає пальці.
Ще секунда і брюнет скидає свої спортивні штани на підлогу, а потім туди ж летять і боксери.
Його пальці обережно стягують мою білизну і хлопець нависає зверху.
Тернер торкається гарячою долонею внутрішньої сторони мого стегна і змушує розставити ноги так, як йому зручно.
-Буде боляче.-шепоче він і я закушую нижню губу у шаленому передчутті.
Байдуже, наскільки це буде боляче. Я просто хочу аби це сталось.
________
КЕМЕРОН ТЕРНЕР
Вона така неймовірна... така чиста і гарна. Така кохана.
Я божеволію від її очей, волосся, дихання. Божеволію від голосу. Як ніжно і тихо вона стогне і вимовляє моє імʼя. Як крихітними ручками обіймає мене. Як піддається всьому, що я прошу.
Від збудження важко думати, тому я просто різко входжу в неї. Така тепла і волога. Вона краща за будь-яку дівчину цього світу. І я не готовий відпускати її.
Кожен міліметр її мармурової шкіри я готовий розцілувати. За кожне її слово ладен вбити. Готовий зробити все для неї, навіть відмовитись від бізнесу. Покласти всесвіт до її ніг.
Але чи готова вона? Чи готова вона бути зі мною? Чи заслуговує вибачення?
Я не знаю. І від цього секс набирає гіркого відтінку.
Та Керр усе терпить. Вона чіпляється за моє тіло ніби востаннє, а я беру її так, як хочу.
Перевертаю дівчину на живіт і підтягую сіднички до себе. Ще один рух і блондинка скрикує.
-Кем!
Та мені байдуже. Її тіло гойдається над диваном від моїх поштовхів. Я стискаю це світле розкішне волосся в кулак і трохи тягну на себе.
Вона моя і нічия більше. Ніхто і ніколи не буде з нею, я знаю про це. Бо я власноруч вистрілю в голову кожному чоловіку, який наблизиться до неї.
Цілую її спину, лишаю на ній криваві плями. Відмітки, які показують, що Керр моя.
Я знаю, що ніхто їх не побачить, бо я не дозволю нікому її торкнутись. Та побачить вона. Це безмовне нагадування, кому Керр належить.
Ще кілька шалених поштовхів під крик Софі і я нарешті закінчую.
#3957 в Любовні романи
#898 в Короткий любовний роман
#1827 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 04.03.2024