Особливо небезпечне кохання

5

Тереза.

Я прокинулась від того, що дуже сильно захотіла пити. Розплющивши очі, зауважила, що лежу головою на голому торсі Павла і від цього якось надто різко сіпнулась, щоб встати.

— Привіт, — хриплим голосом заговорив вже мій чоловік.

— Ти не спиш?

— Ну я недавно прокинувся, але ти так солодко спала, — він провів пальцями по моєму волоссю, — що я зовсім не хотів тебе будити.

— Ну я вже не сплю. То ж можеш вставати, — я відсунулась на свою половину ліжка і почала шукати верх піжами, який вчора у пориві пристрасті кудись полетів.

— І це все? — Павло підняв одну брову, — а як же ранкові ніжності? Поцілунки?

— Слухай, те що ми з тобою двічі переспали, не означає, що мені потрібні якісь там ніжності.

— Але ми ж одружені, — чоловік різко сів на ліжку, — хіба це не дає певних привілеїв?

— Ні, — коротко відповіла я і таки не змогла знайти піжамну блузку, то ж довелося вставати і шукати десь на підлозі чи під ліжком. Я зовсім не соромилась свого вигляду, бо справді, він там бачив усе.

— А про тебе казали таки правду, — з якимось сумом заговорив Павло.

— Що ти маєш на увазі? — я нарешті її знайшла і швидко почала одягатись.

— Ну, я чув про тебе ще задовго до нашого знайомтсва. Тереза Лідковська. Найбажаніша дівчина, до якої хто тільки не залицявся. А вона вся така неприступна і холодна, дозволила до себе підпустити лише двох. Ну і я третій.

— Це все якась маячня, — я глянула на себе в дзеркало, пригладжуючи волосся. Помітила декілька кучерявих волосків, які починали ставати природніми, отже пора сходити в салон краси, щоб оновити вигляд та наново вирівняти його.

— І як близько ти їх підпускала? — якось самовдоволено заговорив Павло і піднявся на ноги, — ближче ніж мене? — він підійшов ззаду і поцілував мене у скроню, а потім спустився нижче і залишив поцілунок на ключиці.

— Так як тебе лише одного, — я хитро посміхнулась, — але не хвилюйся, ти кращий.

— Як приємно це чути, — Павло говорив надто романтичним тоном і поклав руки мені на талію, повільно підіймаючи їх догори. Знайшовши мої груди, він ніжно провів пальцями по їх краю. Тоненька тканина легко пропустила ці дотики і я різко схрестила руки на грудях, щоб він не побачив, як моє тіло на них реагує.

— Я вже сказала, щоб ти не лестив собі. Нічого зараз не буде, не сподівайся.

— Ми одружені. Одружені без будь-яких почуттів. То давай хоч якось будем насолоджуватись цією ситуацією, якщо і мені, і тобі все подобається.

— А може я хочу займатись коханням, а не просто спати з кимось заради задоволення.

— Ну ти смішна, — Павло тихо засміявся, — то закохайся в мене, буде тобі простіше.

— Та відчепися вже від мене, — я легенько відштовхнула його і взяла в руки косметичку, щоб піти у ванну та зробити всі потрібні процедури.

— Ну що ж, я думаю… що ніжність можна буде знайти і десь інакше, — він знизив плечима і теж пішов до своєї сумки, щоб взяти речі.

— Що-що!? — я різко розвернулась, — це ти про ту білявку вчорашню?

— А ти що не знаєш Інни? — трохи здивовано спитав Павло.

— Не знаю, — я дратувалась, — хто вона?

— Теж дочка партнера наших батьків. Ну, їй пощастило менше, бо наші про весілля домовились раніше, ніж про це подумав її тато.

— Як шкода, — я скривила гримасу на обличчі, — але щоб я не бачила її біля тебе і тебе біля неї, — сказавши це, я зайшла до ванни і голосно гримнула дверима.

Взагалі напевно вперше в житті вчора побачила ту Інну. Не розумію, чого я так злюся, але вона викликає в мене якісь негативні емоції. Хоч і у нашому шлюбі справді немає почуттів, але я не хочу, щоб мою гідність зіпсували через якусь не надто приємну особу. Я дуже довго не могла зробити пристойний макіяж, тремтіли руки, бо раз за разом я згадувала її дурнувату посмішку. І коли нарешті все було більш-менш добре, я вийшла з ванни.

— Думав ти залишилась там жити, — Павло лежав на дивані, переключаючи канали на телевізорі.

— Все одно краще, ніж бути поряд з тобою, — я закотила очі.

— Слухай, ти якась реально дивна, — він піднявся на ліктях, щоб краще мене бачити, — тобі подобається близькість зі мною і ти ревнуєш мене, але у всіх інших питаннях ти мене практично ненавидиш.

— Я не ревную тебе. Просто ця Інна мені з першого погляду жахливо не сподобалась. І я не хочу, щоб тебе хтось побачив поряд із нею і приписав вам роман. Мої честь і гідність не повинні бути зіпсовані через таке. І я тебе не ненавиджу, не хвилюйся.

— А про близькість нічого не сказала, — Павло хитро посміхнувся, а я лише закотила очі. Так, тут немає про що говорити, бо він справді надзвичайний у ліжку.

День ми вирішили провести в номері, кожен займаючись своїми справами. Навіть поїсти ми нікуди не виходили, а замовляли все до себе. Хотілося просто відпочити і пожити хоча б один день без жодних зобовʼязань. Павло продовжував дивитись телевізор, я ж гортала стрічку у соцмережі. Дивилась дурнуваті відео і милі фотографії. Не відчувала такого спокою і рівноваги ще мабуть зі школи. А швидше з літніх канікул, які проводила у Діани та Захара. Але в памʼяті найяскравіші спогади лише з того останнього літа, коли я там була. Коли познайомилась з Остапом. З цим трохи дивакуватим, але таким веселим і милим хлопцем. Ми могли цілими днями розмовляти по телефону, а потім ввечері я таємно від всіх втікала до нього через вікно і ми ще пів ночі розмовляли про все на світі. Якби не він, я б ніколи не відкрила для себе красу жоржин, які тепер стали моїми улюбленими квітами. Спогади про нього одночасно теплі та болючі. Тому що наступного дня після нашої останньої зустрічі я могла лише мріяти, щоб ще раз з ним побачитись. Мені не вдалося з ним попрощатися, не змогла нічого пояснити. Якимось дивом батько дізнався, що я так тісно спілкуюсь із хлопцем, що приїхав по мене ледь не зранку, закотив скандал і мені, і Діані з Захаром, навіть їхнім батькам. Він був такий розлючений, що навіть не дав шансу пояснити. Просто силою посадив у авто і відібрав телефон. Вдома продовжив свої моралі про те, що як я посміла, що зараз для мене головним має бути навчання і вступ до університету. Що якби він дізнався, що це за хлопець, то йому був би точно кінець. Це звичайно все дуже перебільшено, але в той момент я зрозуміла, що мій батько більше не той, ким був раніше. І що я вже не так сильно його люблю, адже він не чує мене. Тільки думає про себе та свій бізнес. 
Посеред доволі цікавого відео про ієрархію у тварин на екрані телефону висвітилось «Мама». І я серцем відчула, що цей дзвінок не несе нічого доброго.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше