Особливо Небезпечна Благими Намірами
Глава 5.1
Глава 5
Розірвавши телефонний зв’язок з Пенелопою, Алекс футбольнув ногою одну з диванних подушок, що валялися на підлозі, коротко, але дуже ємко вилаявся, зробив кілька глибоких вдихів та видихів, після чого набрав номер свого друга та помічника.
Вайлд, як і завжди, відповів вже після першого ж гудку. Точніше, після першого ж гудку відповів не сам Вайлд, а його умовний рефлекс, що зреагував на ринг-тон боса раніше, ніж зумів прокинутися мозок.
У зв’язку з чим спочатку з трубки долинув неперекладний на людську мову набір звуків: «брду-брду-брдоос», потім теж саме, але увінчане протяжним та смачним позіханням: «брду-брду-брдоо-аааа-ааа-ааасуууааах!»
І тільки вже потім надзвичайно сонний, надзвичайно здивований і сповнений надії на те, що він обізнався, голос запитав:
– Боо-аааааас?!
– Так, Вайлд, це я, – до безмірного розчарування передчасно розбудженого підтвердив той.
Незважаючи на отримане підтвердження, мозок Вайлда, усе одне не повірив. От неготовий він був змиритися із жорстокою реальністю і усе! Й тому Вайлд уточнив ще раз:
– Бо-оос? – цього разу в його інтонаціях вже не було ні грама сонливості, а лише щирий смуток і ... наперекір усьому іскорка надії на те, що цього разу він таки отримає негативну відповідь.
– Так, Вайлд, це бос, – підтвердив Алекс, відібравши і цю останню іскорку надії теж.
#2756 в Фентезі
#642 в Міське фентезі
#1198 в Молодіжна проза
Відредаговано: 16.05.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
