Особистий нянь (або любов чи малина)
Не чіпай мене... 2
Лице влада одразу ж змінолось, я вже думала що одержала над ним верх, но не тут то було, вставши з стільця, він хижою ходою почав підходити до мене,
–Ти надто серйозно до цього ставишся, - пробурмотіла я.
Задкуючи, вона запнулася об стілець і ледь не впала на підлогу. Влад підхопив її на руки. Він пустотливо посміхнувся, пальці пройшлися по її ніжній шиї
Він по-доброму та якось навіть звабливо посміхається в реальності, а по-злому в розумі вже кусаючи цю білу шию, що в повороті голови так заманливо було відкрито його очам, п'яним, одурманеним.
- Але, дозволь мені, дізнатися ще одну річ? - вона чує його знижений до шепоту голос і лефректорно повертається до нього, знаходячи його обличчя занадто близько від свого, відчуваючи гарячий подих на своїй шкірі і мимоволі здригаючись.
– Х х-хеейй ти що задумав.
З блискавичною швидкістю вона вирвалась з його ручищ і ще блискавичніще в прямому сенсі цього слова вилетіла з кухні.
-Аггххх да що ти собі возомнив, котлета недоварина ще й переварина! НЕНАВИДЖУ! НЕНАВИДЖУ! - кричала я ляпнувши дверима.. схоже гостьової кімнати.
Ох йййоооо влипла схоже я, цеж мені прийдеться іти через кухню в спальню.
-ДА ЩОБ ТОБІ ДОБРО БУЛО!!!!!
Далі буде цікавіше))) люблю❤️
#3791 в Різне
#966 в Гумор
#10190 в Любовні романи
#2255 в Любовне фентезі
Відредаговано: 20.02.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
