Глава 1

Глава 1

Кажуть, що осінь - це пора дощів, депресій та гарячої кави. Можливо, для когось воно і так, але не для мене. Принаймні, не тепер. Мені ця осінь подарувала найтепліші спогади, нових друзів та хлопця, про якого я навіть не могла і мріяти.

А почалося все з того, що я була з настроєм на нулі, великою апатією та розхитаним емоційним станом. Сиділа останній тиждень вдома, дивилася плаксиві мелодрами, жалілась на життя та не розуміла, що робити далі.

Я втратила роботу, за квартиру наступного місяця нічим платити, їжі на тиждень, а на картці залишилась зовсім невеличка сума грошей.

Юзаю інтернет, шукаю нові вакансії. Від нудьги переглядаю соціальні мережі, там натикаюся на цікавий допис. За репост можна виграти поїздку в гори. Ніколи просто так нічого не отримувала, але вирішила, що гірше точно не стане.

Вранці пішла на співбесіду до одного закладу, там потрібні були офіціантки. Але, на жаль, переді мною взяли на роботу дівчинку, тому я і сьогодні безробітна. Йду додому пішки. Два кілометри у жовтні, під осіннім дощем, це не так вже й багато, якщо це допоможе зберегти останні кошти.

Забігаю у супермаркет. Купую хліб, яйця, молоко. Набір мінімальний. Вдома є ще трохи круп. Нічого, протягну якось. Це що вперше? Мені немає на кого надіятись. Мами не стало , як я тільки закінчила школу. З батьком не спілкуюся майже.

Повертаюся, у поки, що свою, квартиру. Знімаю мокрі кросівки, курточку, з якої просто тече. Набираю повну ванну гарячої води та заварюю міцний чай. Гаряча вода мені завжди допомагає заспокоїти нервову систему та мати міцний сон.