Звідки ти знаєш, яка ти насправді? Якщо уявлення про себе складаєш з тисячі чужих думок та слів. Як ти знаєш, що не зможеш, якщо ще навіть не спробувала? Лише тому, що в тобі шепоче чужий гіркий досвід?!
Ти думаєш, що знаєш себе? Справжню... Соромишся себе, бо не така, якою, як тобі здається, ти повинна бути. Вимірюєш себе в розчаруваннях та невдачах і ще більше заганяєш себе в чиїсь чужі рамки. Чиї голоси в твоїй голові називають тебе невдахою, боягузкою, дурною чи не красивою, а ти покірно погоджуєшся?
Немає нічого незмінного. Навіть твоє тіло з часом зазнає змін. А те, чим ти наповнюєш свій розум та серце - теж може бути різним. Тільки тобі вирішувати, чим хочеш бути наповненою. Це може бути щастя від того, що ти відчуваєш себе творцем себе самої, чи біль від того, що маєш миритися з усіма своїми і не своїми розчаруваннями та обмеженнями.
Не існує ніяких границь, окрім тих, що ти сама собі вигадала. Ти можеш написати себе заново. З усіма деталями так, як того хочеться тільки тобі. І бути вільною. Від своїх і чужих уявлень про себе.
Ти не та, якою тебе бачать інші, і не та, якою себе бачиш сама. Ти та, яка була створена з любові і добра для любові і добра. Але ти забула. Забула, що теж є Творцем. І можеш створити себе заново. Оновленою. Іншою. Сильною. Вільною. Щасливою. Якщо тобі не хочеться бути такою, яка ти є зараз, то...намалюй себе іншою.