Осінній дощ падав на дахи міста,
Змиваючи втомлені фарби за літо.
В калюжах лишилось пожовкле листя,
І небо холодним туманом сповите.
А місто мовчало під звуки краплин,
Заховавши у сутінках тихі розмови.
І кожен лишався один на один
У центрі старої, забутої змови.