Крок за межі

КБІГМ видав низький, специфічний робочий гул, сигналізуючи про те, що керування установкою повністю перейшло до Штучного Інтелекту. ШІ, налаштований на розпізнавання та підтвердження голосових тембрів Професора та Доктора як ключового запобіжника несанкціонованого доступу, одразу відповів синтезованим жіночим голосом: "Система активна. Потрібний режим роботи?" Професор Ніколас, не відводячи погляду від екрана, скомандував: "Для початку вистачить двох відсотків від загальної потужності лінзи". "Цілком достатньо", – підтвердив Доктор Маркус. Звертаючись до системи, професор Ніколас скомандував: "Нова, виведи зразок на головний екран при двопроцентній роздільній здатності".
​За секунду на величезному плазмовому екрані (4 на 3 м) з'явилося розмите, невиразне зображення. Доктор Маркус скомандував: "Нова, виконай юстирування лінзи та синхронізуй сенсори. Нам потрібне точне налаштування всіх вузлів для досягнення Гіпер-Роздільної Здатності!"
​Розмитість зникла з екрана тієї ж секунди, наче з водної гладі стерли брижі, і зображення набуло фантастичної чіткості. У ту мить Ліам та Вільям одночасно й мимоволі видали тихе, здивоване: "Ого..."
​На моніторі з'явилося щось абсолютно незрозуміле. Доктор Маркус, підійшовши ближче до екрана, мимоволі відсахнувся. "Я не бачу структури! Я не спостерігаю молекул кристала! Там практично нічого. Це абсолютна порожнеча! Що ми бачимо?" Одночасно таємниче сяйво, що випромінювалося з глибин кристала, здавалося, охопило не лише екран, а й увесь навколишній простір, вселяючи почуття пронизливого холоду та запаморочення.
​Професор Ніколас наказав Нові: "Що це? Розшифруй". ШІ повідомив: "Я потребую додаткових п'ять відсотків потужності установки". Доктор Маркус, не вагаючись, підтвердив: "Виконай". Екран затримався на секунду. Наступної миті на ньому відобразилося зображення, яке стало ще більш інтригуючим, ніж попередня порожнеча: перед ними лежало колосальне, сяюче скупчення.
​Доктор Маркус, зберігаючи професійний спокій, запитав професора Ніколаса: "Що це, Професоре? Які дані ми маємо щодо цього явища?" Нова (голос ШІ, рівний та впевнений) відповіла: "Я прошу втручання. Моя база даних не містить інформації щодо об'єктів, які відповідають поточним параметрам. Щоб надати інформацію, мені потрібно побудувати алгоритмічний висновок". Після двох хвилин тиші, що переривалася лише розміреним гудінням обладнання, Нова повідомила: "Алгоритмічний висновок завершено. Об'єкт класифіковано. Це Суперкластер".
​Доктор Маркус перепитав, уважно дивлячись на дані, що відображалися на екрані: "Суперкластер? Що конкретно ти маєш на увазі, Нова? Проясни цей термін". Нова лаконічно відповіла: "Це Великий Атрактор". Професор Ніколас знову запитав зі здивуванням: "Великий Атрактор?" Потім, не чекаючи відповіді, він віддав команду: "Нова, проведи повторний аналіз. Ретельніше". Нова безпристрасно заперечила: "Повторний аналіз недоцільний, Професоре. Вірогідність класифікації 99.9%. Це Великий Атрактор". Доктор Маркус та професор Ніколас обмінялися поглядами. На мить їх вразила велич побаченого й усвідомлення масштабу свого відкриття. Збоку, не розуміючи абсолютно нічого, Ліам та Вільям сиділи з широко розплющеними очима, наче в 3D-кінотеатрі.