Розділ 41. Весільний переполох

Листопад у Києві зазвичай не вирізняється особливою делікатністю. Він приходить одразу з усім своїм похмурим арсеналом: колючим мокрим снігом, який тане ще на підльоті до асфальту, сірими низькими хмарами та ранніми, майже раптовими сутінками. Проте цього року навіть затяжні осінні дощі не могли збити той внутрішній градус тепла, який панував у будинку. Календар у передпокої був закритий великим червоним маркером на даті «28 листопада», і навколо цієї цифри щодня концентрувався такий обсяг хаосу, що Марк дедалі частіше волів затримуватися в майстерні, жартома називаючи свій робочий простір «зоною тимчасового гуманітарного притулку від жінок».

​Весільний переполох, як виявилося, річ абсолютно некерована, навіть якщо за справу беруться дипломований практикуючий психолог та раціональний підліток із системним мисленням.

​— Катю, я все розумію, але тридцять різновидів кремового — це вище моїх когнітивних здібностей, — Марк стояв посеред вітальні, тримаючи в руках два крихітні клаптики тканини, які в його величезній долоні виглядали як відірвані пелюстки якоїсь дивної квітки. — Ось цей пахне... тобто, виглядає як звичайний білий, а цей — ну, може, трохи брудніший.

​— Марку, це не брудніший, це «айворі з теплим підтоном», — Катя зітхнула, відбираючи в нього зразки й акуратно викладаючи їх на журнальний столик поруч із десятком інших. — А той, перший — «екрю». І для сукні це принципова різниця. Якщо я помилюся з відтінком, при нашому освітленні в залі я виглядатиму або як медичний працівник у стерильному халаті, або як людина, яка тиждень не прала одяг.

​Вона втомлено потерла перенісся. Підготовка до весілля виявилася набагато складнішим іспитом для її нервової системи, ніж усі професійні атестації разом узяті. Після розлучення з Андрієм, чиє весілля свого часу нагадувало пафосну презентацію міжнародного холдингу з двома сотнями потрібних для бізнесу гостей, Катя пообіцяла собі: якщо вона колись знову наважиться на це, усе буде інакше. Жодних лімузинів, жодних тамадів із дурними конкурсами, жодних далеких родичів, яких вона бачить уперше й востаннє в житті. Лише вони, Мая, Олена зі Степаном та кілька найближчих друзів із «Простору». Маленька, затишна вечеря в заміському ресторані біля каміна.

​Але навіть цей «маленький формат» чомусь вимагав такої кількості погоджень, узгоджень та організаційних дрібниць, що Катя вже починала потай мріяти про те, щоб просто розписатися в джинсах і втекти на вихідні назад у Верховину.

​Зі сходів донісся знайомий шурхіт м'яких капців. Мая спускалася повільно, тримаючи в одній руці склянку з колою, а в іншій — свій нерозлучний планшет. Останній місяць дівчинка взяла на себе роль самопроголошеного «кризового менеджера проєкту», мотивуючи це тим, що якщо залишити організацію дорослим, вони або пересваряться через колір серветок, або просто завантажать систему зайвими емоціями.

​— Так, шановні наречені, відставте паніку, — Мая застрибнула на диван, підібгавши під себе ноги й миттєво розгорнувши екран планшета до Марка. — Марку, кондитерська прислала три варіанти начинки для дегустації на завтра. Я внесла це у твій розклад між закупкою металопрокату і візитом до нотаріуса. О третій дня ти маєш бути там і з'їсти три шматочки бісквіта. Це наказ.

​Марк важко зітхнув, але в його очах спалахнули теплі іскорки. Він сів поруч із дівчинкою, зазираючи в її таблиці, які за рівнем складності нагадували план запуску невеликої ракети.

​— Маю, а можна я просто підпишу папір, що я згоден на будь-який цукор? — пробасив він, лагідно куйовдячи її розпатлане волосся. — Мені головне, щоб там було м'ясо на гаряче. Все інше — на ваш розсуд.

​— Ніяких «на ваш розсуд», — суворо відрізала Мая, хоча від його жесту її плечі помітно розслабилися. — Якщо кондитер переплутає і додасть туди лавандовий мус, ти перший будеш плюватися. Мама взагалі не дієздатна, вона сьогодні тричі перепитала мене, де лежать її ключі від машини, хоча вони висіли в неї на пальці. Тому вся відповідальність на мені й на тобі.

​Катя мимоволі посміхнулася, дивлячись на них. Ця картина — великий, плечистий Марк у своєму незмінному робочому худі та тонка, кудлата Мая, які разом вирішують долю весільного торта — викликала в її душі таке глибоке, майже щемливе відчуття правильності всього, що відбувається, що всі передвесільні тривоги миттєво відійшли на другий план. Андрій ніколи б не сів розбиратися з дитиною в таких речах. Для нього існували лише агенції, менеджери та сухі звіти про витрачені кошти. Марк же просто вростав у їхнє життя, стаючи його невіддільною частиною, його головною опорою.

​— Добре — Марк підняв руки вгору, здаючись. — О третій так о третій. Я буду. Що там далі за списком?

​— Далі — костюм, — Мая перегорнула сторінку в додатку, і її обличчя стало максимально серйозним. — Мам, ти проконтролювала, щоб він забрав свій піджак з ательє? Бо якщо він прийде в РАГС у своїй цій улюбленій куртці, що пахне зварюванням, я зроблю вигляд, що я вас не знаю, і залишуся чекати в машині.

​— Костюм готовий, — подала голос Катя, підходячи до дивана й сідаючи з іншого боку від Марка. Вона притулилася своїм плечем й миттєво відчуваючи, як від нього розходиться звичне, спокійне тепло. — Я вчора його забрала. Він ідеальний, Маю. Твій вітчим у ньому виглядає мінімум, як міністр машинобудування.

​— Ну, це вже занадто, — буркнув Марк, але його щоки під густою щетиною злегка потемніли від ніяковості. Він обхопив Катю за талію, притягуючи ближче до себе. — Я в тому піджаку почуваюся як у бронежилеті. Руки нормально не піднімеш, плечі тисне. Добре, що хоч краватку Мая дозволила не вдягати.

​— Краватка — це застарілий патріархальний конструкт, — авторитетно заявила дівчинка, роблячи ковток зі склянки. — Без неї шия виглядає довшою, і взагалі, ти ж не на засідання ради директорів ідеш. Але сорочка має бути застібнута на всі ґудзики, крім верхнього. Це мій компроміс.

​— Домовилися, — посміхнувся Марк.

​Мая ще кілька хвилин щось зосереджено клацала в планшеті, а потім раптово підвелася, потягнулася, солодко позіхнувши, і подивилася на дорослих своїм цим особливим, дорослішаючим поглядом, у якому дедалі частіше проглядала Катина аналітична глибина.