Основний текст

Петро Хмель зайшов у командний центр військової бази Ерідан-b, де, перед командиром бази, віце-адміралом Штерном, уже стояв його давній друг Ервін Прайд, та ще якийсь молодий чоловік, одягнений в цивільний одяг. На стільці, в кутку командного центру сидить неймовірно вродлива дівчина із довгим чорним волоссям. 
- Бійці, - промовив Штерн, показуючи на дівчину, - це Єва Войтовська, екзобіолог, експерт кримінліст... - Далі пілоти погано слухали свого командира, вони дивилися лише на Єву. Хмель з цікавістю, а Прайд з хижим інтересом, дикого звіра. Тим часом Штерн показав на молодика в цивільному: - Слідчий карного розшуку, капітан поліції Стівен Ерзо.
- Пане, віце-адмірала, нам потрібен лише допуск у систему CCS-1265green. Навіщо нам додатковий баласт?
- Тому що це зелена система! - Рявкнув Штерн. - Згідно з конвенцією, присутність будь кого у підконтрольних системах повина бути лише у супроводі військових.

Зеленими, назвали системи, де поселилися колоністи, що свідомо відмовилися від досягнень цивілізації. Вони не беруть участі в глобальній політиці, і не раді непроханим гостям з космічних просторів.

- В курс справи вас введуть капітан Ерзо, та Єва. Все злозуміло?

- Так точно! - Рявкнули у відповідь армійські лейтенанти.

- Виконуйте.

*** 

Зореліт сів на великій галявині планети, покритій буйними лісами, неподалік поселеня колоністів. 

- Що робимо? - Запитав Хмель у поліцейського.

- Ви залишаєтеся на кораблі, а ми з Євою йдемо на збір інформації.

- Один із нас повинен піти з вами, інакше місцеві навіть не стануть розмовляти з вами. Ервін, залишаєшся на кораблі.

- Ще чого? Давай вирішимо все по чесному. - Прайд дістав з кишені колоду карт. - Хто перший отримає генерала, той і залишається на кораблі.

- Дитячий садочок. - Констатувала своє ставлення до ситуації Єва, дивлячись як лейтенанти всілися грати в карти. - Ерзо, ти так і будеш дивитися на це неподоство?

- Це не моя парафія. У них є своє начальство, нехай воно й розбирається. Ходімо краще перевіримо апаратуру. Та гидота, що отруїла маршала Ратека, точно привезена з цієї планети. 

- Це тобі сказав той наркоман?

- Інших свідків немає. Ти ж  сама робила експерзтизу, і знаєш що наркотик був природнього а не синтетичного походження.

- Знаю, але сумніваюся, що тут росте eremita tresfolium, умови тут надто несприятливі.

- Сонечко, я знаю що ти розумна, та я таких матюків не знаю.

- Ерзо, ти нестерпний, і чому я тебе терплю?

- Може тому, що я красивий?

Єва легенько вдарила Стіва.

- Ходімо, краще пройдемося по околицях, доки ці "салдафони" дурницями маються.

Ходімо...

*** 

Граючи в карти Хмель спостерігав за розмовою поліцейського і експерта, і чим більше він за ними спостерігав, тим більше переконувався, що ця парочка не просто випадкові напарники. Вони знайомі вже давно, і між ними встановилися більш ніж ділові стосунки. Хмель ніколи не любив бути третім, а тому, відкинувши спалахнувше бажання, наказав собі забути про Єву. А от реакція старого друга, його здивувала. Прайд сидів мов на голках, і вже встиг отримати на погони дев'ятки.

Коли ж поліцейські вийшли з корабля, Прайд помітно занервував.

- Та що з тобою, вбіса, коїться? - Запитав Хмель.

- Нічого, - буркнув Ервін, - мені потрібно відійти...

Вийшовши з корабля, Прайд озирнувся, наче злодій, обійшов перимерт, переконавшись, що тут більше нікого немає, дістав з кишені переговорник.

- Сай, - промовив Ервін у переговорник, - у нас гості, приймайте. Мента позбудьтеся, а дівку десь заховайте, я її потім заберу, коли все вляжеться. Відбій.

Сховавши переговорник, Прайд обернувся, і зустрівля поглядом з Хмелем.

- Ах ти ж сучий син. - Промовив Петро, збиваючи Прайда з ніг сильним ударом в обличчя. - Продатися вирішив?..

- Не пхай свого носа в ці справи. Всеодно ніхріна не доведеш. - Шмигаючи розквашеним носом, відповів Прайд. - Тут такі бабки зав'язані, що прикопають тебе поряд з тим ментом. А дівка гарна, шкода таку пускати на гній. Заберу собі, замість винагороди.

- Але ж ти й тварюка. - Промовив Хмель, відправлючи свого колишнього друга у темряву забуття. 

Зв'язавши Прайда, Хмель узяв з корабля зброю, знайшов сліди поліцейських, і пішов по них...

*** 

Вийшовши на околиці міста, Стівен і Єва були неприємно здивовані. Велетенські плантації зі штучним, пустельним мікрокляматом, замаскомані буйним лісом, де росла та сама сумнозвісна eremita tresfolium - рослина з якої виготовляють один з найнебезпечних наркотиків, яким і було отруєно маршала Ратека.

- От тобі й зелені колоністи... - Тихо промовив Ерзо.

- Знайши щось цікаве, пане поліцай? - Почувся грубий голос за спиною. За їх спинами стояло п'ять головорізів. - Не рипайся, ментяра, бо пустимо в розхід прямо тут, тебе і твою шльонру...

*** 

До околиць міста він прибув вчасно. Бандити, хоч і були сильними, не змогли протистояти досвідченому військовому, пройшовшому реальні бої, та досвідченому поліцейському. 

- Забираймося звідси. - Промовив Хмель, коли останній з нападників був ліквідований. -  Нам більше нема чого тут робити. Це справа не для вояк, і не для поліції. Тут потрібна військова прокуратура.

- Ходімо, - Відповіла Єва. - І... Дякую, що ви врятували нам життя...

*** 

"Сьогодні, військовий трибунал Північно-Атлантичного Альянсу, виніс вирок віце-адміралу Штерну. Нагадаємо, що його звинувачюють в організації виробництва наркотиків, та вбивстві маршала Ратека. Суд приговорив колишнього віце-адмірала до позбавлення всіх військовий звань та п'ятидесяти трьох років ув'язнення на планеті-колонії суворого режиму Копиченці-5...