Глава 18. Творення бурі

— Ретранслятори почали перезапуск! — доповів один з офіцерів, швидко перебираючи клавіші на панелі управління.

— Які ще перезапуски?! — гнівно рикнув Кардис Тор, розвертаючись до головного екрана. — До планового перезапуску ще щонайменше місяць! Дані мені, швидко!

Верениця цифр, графіків і спектральних діаграм лавиною понеслася інформаційними панелями командного пункту.

— Стійте. Ось похибка, — Ордіос вказав маніпулятором на графік, що мерехтів червоним. — Стабільність несучої енергетичної хвилі порушена. Саме тому ретранслятори пішли в аварійне перезавантаження.

— Поясни… — Тор вичікувально подивився на дроїда й насилу видавив із себе: — Будь ласка.

— Згідно з базовою концепцією, Стіна — це, по суті, монолітний бар'єр, — Ордіос вивів на голограму умовне тривимірне креслення. — Хоча вона складається з чистої енергії, контрольні конструкції утримують її від спонтанного розпаду. Коли ж щось почало фізично прогризати ці конструкції, вся силова система змістилася. Усього на трильйонну частку відсотка.

— Послухай, друже мій, — Тор загрозливо понизив голос, подавшись уперед. — Можеш вважати мене дикуном, але чи не можна пояснювати якось простіше?

— Можна, — дроїд без вагань кивнув. — Уявіть, що терміти підгризають дерев'яні палі та крокви величезної будівлі. Вона ще стоїть, зовні ціла, але всередині вже пошкоджена. Будівля в прискореному режимі виробляє свій ресурс і рано чи пізно просто завалиться.

— Ось! Молодець! — Кардис від душі ляснув дроїда по важкому металевому плечу. — Мені одразу все стало зрозуміло! А то завів: «концепції», «конструкції»…

— Збільште сектор пошкоджень, — тихо, але твердо промовила Аонара.

Калес повернувся до дівчини, вловивши зміну в її погляді: — З'явилася думка, мила?

— Зізнаюся, так, — кивнула хрономія, не відводячи очей від екрана. — Особливо після того, як Ордіос пояснив усе на простих прикладах.

— Збільшуйте! — гаркнув Тор на операторів. — Робіть усе, що вона говорить!

Пошкоджений сектор Стіни почав стрімко наближатися на головному екранному масиві. Фільтри наводили різкість, сканери очищали зображення від плазмових перешкод, і невдовзі присутні наочно побачили пошкодження, про які говорив дроїд. Уся сяюча поверхня силового поля була вкрита крихітними комірками, суцільними мікроскопічними отворами та кавернами.

— Ти диви… І справді, ніби терміти попрацювали, — з похмурою усмішкою вперся Калес.

— Ще збільшуйте! — стискаючи кулаки, скомандувала Аонара.

— Ось! Дивіться!

На екранах виразно проступили тисячі крихітних, хаотично рухомих точок. Вони в'їдалися в силову плазму, залишаючи за собою глибокі, не заростаючі борозни просто в тілі поля.

— Все… Наша оптика та сенсори більше не можуть дати більшого збільшення, — розвів руками старший офіцер.

Кардис важко поклав руку на плече Ордіоса: — Ну… Тепер, я так розумію, ваша черга?

— Дякую, що цього разу не вдарили, — відгукнувся дроїд. — Хоча суглоб мені все одно доведеться міняти. А тактичне сканування з наших есмінців я вже запустив.

Зображення на центральному голокубі миттєво набуло бритвеної чіткості. Присутні ахнули. На екранах копошилися моторошні істоти, зовні схожі на великих членистоногих комах. Частина їхніх хітинових тіл відливала холодним металевим блиском, сплітаючись із технологічними вузлами.

— Мені це сниться… — пробурмотів Кардис, протираючи очі. — Комахи-кіборги?!

— Тепер зрозумілі обурення простору навколо тієї «Краплі» Зорхів в Інтер-Сферумі, — промовив Ордіос. — Ці істоти відкидають специфічну енергетичну тінь. Вони повноцінно проявляють життєдіяльність, лише потрапляючи в багате енергетичне середовище. Споживаючи енергію… як їжу.

— Це і є терміти, по суті, — Аонара сумно зітхнула. — Скрізь, де залишається будівельне сміття після створення світів, рано чи пізно з'являються падальники. В Інтер-Сферумі й раніше знаходилися залишки матерії від творення Орнаменту — ось ці організми ними й харчувалися.

— Схоже, «матусенька» заново вивела цих тварюк і знайшла дієвий спосіб залишити нас без захисту, — стиснув кулаки Кардис.

— Це поки що лише польові випробування, — Ордіос вказав на кількох особин, що безвільно дрейфували в просторі. — Вони не всі готові до активних дій. Триває калібрування.

— Весь сектор просканувати на предмет присутності корабля Зорхів! — скомандував Калес. — І прилеглий Інтер-Сферум захопіть!

Офіцери штабу зам'ялися й запитально подивилися на свого генерала.

— Виконувати все, що говорить Архонт! — прогарчав Тор на весь командний пункт. — Відтепер його слово дорівнює моєму!

«Краплю» знайшли не одразу. Корабель Зорхів проявив рідкісну хитрість: він приземлився на один із великих мертвих уламків Орнаменту й повністю заглушив енергетичну активність. Видав його лише фазовий зсув — ледь помітне мерехтіння то проявленого, то зникаючого в просторі корпусу.

— Як спритно за новації взялися, — хмикнув Калес. — Гаразд, потрібно негайно випалити цих термітів, поки вони остаточно не прогризли Стіною шлях для флоту Зорхів.

— Ні! — несподівано вигукнула Аонара. — Поки не чіпайте їх! Своїми пострілами ми зробимо лише гірше! У них напевно спрацює захисний механізм.

— У тебе знову з'явилася ідея, мила? — м'яко запитав Калес.

— «Мила»… Як це романтично! — Тор мимоволі усміхнувся, — Вибачте, друзі, не вчасно, звісно, але не втримався, ви чудова пара.

— Та нічого, — усміхнувся у відповідь Калес під тихі смішки персоналу станції. — Я й сам, чесно кажучи, досі не можу повірити своєму щастю.

— У мене справді є ідея… — невпевнено пробурмотіла Аонара, опускаючи очі. — Але вона… надто небезпечна.

— Господине хрономіє, викладайте все, що є! Будемо обговорювати, — твердо сказав Тор.

— Це досить незвично й ризиковано навіть для мене, — нерішуче промовила дівчина. — Але може спрацювати. Я хочу… зістарити термітів.