оригінальна праця діда Степана.

                                ОРИГІНАЛЬНА ПРАЦЯ ДІДА СТЕПАНА

Яких тільки тварин не побачиш на сільському подвір’ї : найчастіше, це звісно кози, та корови. Багато хто кроликів вирощує. Але ті частіше в клітках сидять, чим по двору бігають. Про котів, собак, та курей з качками нема чого й казати – у всіх є. Та є і небажані, але майже обов’язкові жителі хлівів та сараїв – пацюки та миші. Це найпопулярніші свійські тварини. Їх травлять, засипають нори битим склом. Але все марно – вони жили, живуть, та будуть жити поруч з людьми. Хіба шо не станеться якась глобальна екологічна катастрофа.

Дід Степан поставив перед собою чотку мету таки вивести із сарая пацюків. Перемогти їх не глядячи не на що!

Він вже старий, лінькуватий. Але частенько, його дружина, тітка Галина,  намагається використовувати чоловіка, як допомогу по господарству.

Отже дід, щоб позбутися її бажань з приводу – принеси води з криниці, почисти картоплю, погодуй худобу, тощо… Вигадав собі оригінальну, але діючу забавку – він ловить пацюків.

Але ж як ловить! В нього це називається полювання.

Дід Степан вже давно приватизував, та вдосконалив, стару металеву миску. Пробив в ній декілька великих дірок, таких неначе хто миску понадкушував, з різних сторін. Під’єднав до миски метрів з десять електричного дроту. До дроту приробив вимикача, а з другого краю штепселя.

Зранку встає дід Степан, поснідає, хазяйським оком обдивиться свої володіння, та вмикає свою єлектро – миску у розетку. Ну, мовляв – до роботи готовий.

Сяде старий мисливець під абрикосою на лавці, а миска стоїть у сараї, так щоб дід її бачив, але самого видно не було. Біля миски зерно розсипане, а в саму миску  шкурки з копченого сала закине, кукурудзи сипне, олійкою збризне… Коротше кажучи – пацюча мрія!

Тай починає дід чекати. Може так годину, другу, третю. А подекуди і пів дня вичикувати, аж поки дружина обідати не покличе. Майже куняє дід, але це тільки зовні. Як тільки знахабнілий пацюк до миски заскоче (дід це на рівні підсвідомості відчуває) – зразу, клац вимикачем!. Торох електричний розряд!

Бідний пацюк, кидаю ці смачну їжу, підстрибує вдарений струмом з напругою у двісті двадцять вольт і швидко стає смаженою вечерею кота, на призвисько Бандіт.

За пацюковим передсмертним виском, майже завжди вискакує з хати тітка Галина. Бо після дідового «пострілу» завжди вибиває в хаті пробки. А в неї зазвичай іде по телевізору улюблений серіал, чи щось готується на єлектро- плитці. І тоді дід стає сам здобиччю розлюченої жінки. І згинається дідова спина від віника, чи мокрої ганчирки. А коли й від друшляка, ополонка… Ну хіба ще щось під рукою буде.

Одне тільки діду бонус – як на полювання виходить тітка Галина його не чіпає – електричного струму боїться.