Орест

1.

Вранішнє сонце пробивається крізь фіранки, які, в свою чергу, безсоромно впускають його у кімнату, як панянки майбутніх наречених, потайки від батьків. Теплі проміні ковзають по моїм ногам, змушуючи мене сховати їх під ковдру і накритися нею з головою. Крізь туман сну чутно відчайдушний спів пташок.
Недільний ранок. Це перший мій повноцінний вихідний за цілий місяць, і я не планую зовсім нікуди вставати. Перевертаюся на живіт і ненароком відкинувши трохи ковдру, відчуваю, як у ніс одразу ж б'є аромат запашної яєчні з помідорами та беконом. 
Мій брат знає, перед чим я не можу встояти.
За дверима одразу ж ледь чутно важкі кроки по сходах, і рідний голос: 
- Оресте, вставай. Заради бога, досить спати, колись ти проспиш своє життя. 
Кроки затихають, відчиняються двері видаючи скрип подібний до кашлю, неначе вони вже півстоліття хворіють на застуду і ніяк не можуть видужати. 
- М-м-м... - стогну я, протестуючи.
- Якщо ти зараз не встанеш, я виплесну на тебе склянку холодної води. Я можу, ти знаєш. - голос робиться зовсім трохи суворішим і я вже трушу.
- Ок'ей, ок'ей. Я встав. - опустивши ноги з ліжка, відчуваю, як приємна прохолода підлоги піднімається по всьому тілу, від кінчиків пальців до самих вух. По тілу біжать дрижаки. - Марку, тобі сьогодні треба на роботу?
Брат повертає голову від вікна і зосереджено дивиться на мене. 
Волосся ретельно вимите і приглажене спеціальним гелем. Очі світяться щирістю та добром. Губи ледь рухаються, малюючи на обличчі напівусмішку, мідного кольору борода так кумедно виблискує на світлі, що я ледь стримуюсь аби не засміятися. На ньому біла, випрасована сорочка, рукава задерті до ліктів, комірець розстібнутий, і чорні джинси. Ноги ще досі в домашніх капцях, які так любив носити наш батько. 

  • - Ти ж знаєш... - в голосі чутно нотки провини.
    - Так, знаю. - веду плечима, даючи зрозуміти, що зовсім не ображаюсь, адже це дійсно так. 
    - Давай поснідаємо разом, поки я ще тут.  - на цих словах Марк виходить із кімнати залишаючи двері відчиненими, з чого роблю висновок, що моєму сну точно кінець.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше