Розділ 8

Вже збираючись на зустріч з Марго, Аріна весь час прокручувала в голові їхню розмову з Назаром. Вона відчувала, що чоловік був щирий з нею. Він знову нагадував їй того Назара, якого вона покохала, з яким була щаслива. Але так само в спогадах знову і знову виринали картинки після втечі Назара. Аріна переконувала себе, що все зробила правильно, але десь глибоко в душі картала себе, що не дала Назару другий шанс. В ній зараз боролися два почуття, тому зустріч з раціональною Марго - це просто порятунок.

***

-Привіт, подруго. Та на тобі лиця немає. Що сталося? - занепокоєно запитала Марно, коли Аріна підійшла до столика.

-Терлецький! - з надривом в голосі випалила Аріна і впала на стілець.

-Шо  з ним? Вмер? Забрали інопланетяни, хоча нащо їм він? Не мовчи Аріно! - трясанула за руку подругу.

-Він мене досі кохає і здається -це взаємно, але я його послала… - тихо вимовила Аріна, не піднімаючи очі на Марго.

Очі в Марго збільшилися і округлилися. І здається, вперше вона не знала, що сказати.

-Так подруго, я що в комі була? Що я пропустила. Ми бачилися з тобою пару днів тому і ти мені божилася, що він тебе не цікавить. Що змінилося? Альо?

-Марго, мені здається, що я весь цей час обманювала себе. І почуття до Назара нікуди не зникли. Я просто їх дуже- дуже далеко сховала. А тепер, коли він поруч, приділяє мені знаки уваги…

-Стоп! Які знаки уваги? Альо Аріна, ти в своєму розумі???

-Не кричи! Я не хотіла тобі казати.

-Що значить “Не хотіла тобі казати”? Давай розповідай!

-Весь цей час Назар знову почав мені залишати зранку на столі орігамі  білого кольору і чай. Вірніше, перший раз це був капучино, але після того, як дізнався, що я тепер п'ю чай… це був чай.

-Я казала тобі, що вб'ю його! Я це зроблю. Тобто, його не було 5 років, він проміняв тебе на роботу, в тепер думає, що за допомогою чаю і вашої гри в орігамі випросить пробачення і ти повернешся??? Аріна, я тебе не впізнаю!

-Марго, я знаю, як це виглядає. І спочатку, я теж не сприймала це всерйоз. Але після сьогоднішнього обіду…

- Ти ще з ним на обід їздила? Ти здуріла? Ти ж казала, що в тебе справи!

-Так, це був діловий обід з інвесторами. До речі, дуже успішний. В після ми залишилися вдвох… і він попросив вибачення і попросив дати йому другий шанс…

-Що??? Да ви обоє хворі на голову! До речі, вітаю з успішним обідом! Але зараз не про це. Що ти йому відповіла???

-Сказала, що він запізнився… і має дати мені спокій…

-Боже, ти моя розумничка!

-Але, я не хочу, щоб він давав мені спокій!

-Аріно, ти головою стукнулася? В тебе ПМС?

-Ні. Я все розумію. І знаю, що так буде краще, можливо… але, здається, я …

-Що ти? В тебе просто давно не було мужика, от тебе і порвало. Можу подарувати вібратор.

-Фу, Марго. До чого тут це. Я тобі про почуття, а ти знову все …

-Аріно, я теж серйозно. Не смій пробачати і повертатися до Терлецького! Не після того, що він зробив.

Аріна, розуміла, що Марго має рацію. Але серце розривалося від почуттів.

-Марго, головою я все прекрасно розумію, але …

-Немає ніяких “але”! Ти мене чуєш! Тільки не для Терлецького! Чуєш?

-Чую! Не кричи! Я і так  його відшила. Не думаю, що він наважиться знову проявити себе. Так що не панікуй.

-От і чудово! А щоб тобі не приходили дурні думки в голову, знайдемо тобі хлопця!

-Ні, Марго, тільки не це! Мені вистачає мого проєкту! Досить! Не хочу чоловіків!

-Ти що в монастир зібралася?

-Ні куди, я не зібралася. Просто мене влаштовує моє життя.

-Ок. Поговоримо про це після завершення проекту.

-Навіть не буду зараз з тобою сперечатися.

-Правильно. Тим паче, ти знаєш, що це марна справа.

-Знаю. - відповіла Аріна і вперше за вечір посміхнулася.

Зустріч з подругою не втихомирило ту бурю, що вирувала в середині Аріни. Але дало шанс, що на ранок стане трохи легше… а там час покаже…