Розділ 7

Обід добіг свого завершення. Інвестори залишилися дуже задоволені.

Назар і Аріна вирішили трохи затриматися і відсвяткувати таку важливу перемогу.

-Я ще й досі під враженням. Так, це не перший такий діловий обід. Але це перший такий великий проєкт, яким я керую і така перемога! - з неприхованим захватом говорила Аріна.

-Так, це дійсно неймовірні відчуття. Я ж казав, що ми крута команда і все зможемо разом. - підтримав дівчину Назар і поклав свою руку на її.

Аріну, ніби струмом шибануло. Вона глянула на Назара, який дивився на неї захопленими, навіть, закоханими очима і відчула, як і середині щось клацнуло. Ніби пелена впала з очей. Аріна висмикнула руку і сердито глянула на чоловіка:

-Назаре, навіщо це все?

-Ти про що? - з подивом запитав чоловік.

-Це все: розмови, погляди, доторки? Навіщо?

-Лірка, ти чого?

-Досить, Назаре! Я тобі вже казала не називати мене так! Я Аріна. Лірки більше немає. Вона залишилася в минулому, коли ти проміняв її на свою роботу в Штатах. - Аріна чеканила кожне слово, ніби сталь.

-Вибач, Аріно, не хотів тебе образити. Я просто думав, що …- спробував щось бурмотіти Назар.

-Думав “Що”? Що, я кинуся тобі на шию? Ти мені пару разів повсміхаєшся, принесеш чай чи каву, залишиш безглузде орігамі і все … я твоя??? - Аріна майже перейшла на крик, її було вже не спинити.

-Ні, ні, ні - спробував заспокоїти її Назар.

-А що тоді? Нащо це все?

-Аріно, я справді дуже завинив перед тобою. Знаю мені немає виправдань… але… я вже мільйон разів пошкодував, що тоді так вчинив.

Назар говорив щиро, Аріна це відчувала, але біль зради не давав їй шансу до кінця повірити чоловіку.

-Назаре, навіщо ти так знову? Знаєш скільки я себе збирала по частинкам, після того, як ти мене зрадив, коли обрав Штати і роботу, а не наше спільне майбутнє? Знаєш, чого мені вартувало знову стати на ноги??? І коли я, нарешті, можу дихати на повні груди, живу і радію, маю роботу про яку давно мріяла, знову з'являєшся ти, ніби нічого не трапилося і хочеш все зіпсувати! Навіщо? - Аріна говорила з надривом в голосі.

-Я не хочу нічого зіпсувати. Ти не так все зрозуміла. - спробув знову виправдовуватися Назар.

-А що ти хочеш? Для чого я тобі? Погратися? Приємно провести час, поки ти в Україні? А далі? Ти повернешся в Штати, а я знову залишуся тут???

-Ні. Коли, я тебе побачив, мені здалося, що це знак. В Штатах я дуже часто тебе згадував. Я знаю, що вчинив, як остання скотина, і ти маєш повне право на мене гніватися. Я і сам не можу собі пробачити, що так тебе скривдив. Тоді мені здавалося, що так буде правильно, але дуже швидко я про це пошкодував. І коли я повернувся в Київ і побачив тебе, я дав собі обіцянку, що спробую вимовити твоє прощення і другий шанс для нас.

Під час цієї розмови Назар не зводив очей від Аріни. Його погляд ніби бачив дівчину наскрізь.

Аріна бачила, що Назар говорив щиро, але в пам'яті досі вирували картинки після їхнього розриву. Її серце розривалося на шматки… знову… З одного боку вона хотіла все забути, залишити в минулому старі образи і почати з чистого аркуша, дати шанс Назару, дати шанс їм обом, бо відчувала, що почуття до чоловіка нікуди не зникли. А з іншого боку -її паралізував страх, а раптом Назар знову втече, раптом знову розіб'є їй серце. Вдруге вона цього не переживе.

-Назаре, досить. Годі! Давай залишимо все як є! Ми колеги по роботі. Тим паче, що після сьогоднішнього успішного обіду, проєкт скоро можна буде закривати. Ти повернешся в Штати і забудеш про мене.

Назар мовчки спостерігав за монологом Аріни. Всі емоції були написані на його обличчі, але він не перебивав дівчину.

-Давай домовимося не перетинатися в офісі. Окрім дійсно важливих робочих моментів. Досить чаю!  Досить орігамі! Досить! Досить! Якщо я тобі дійсно дорога, не псуй мені життя знову. Залиш мене. Забудь мене! Я бажаю тобі щастя, але без мене! - Аріна говорила це, як мантру, ніби переконувала не Назара, в себе.

По обличчю Назара було видно, що він не погоджується, але він не наважився перечити Аріні.

Дівчина глянула на нього, ніби хотіла запам'ятати цю мить назавжди, встала і пішла.

Вже в таксі, дорогою додому, Аріна набрала Марго і попросила зустрітися через пару годин в їх улюбленому кафе. Аріна знала, що Марго не сподобається вся ця історія, але їй просто необхідно було виговоритися і отримати підтримку.