Аріна прокинулася в гарному настрої. Ще б пак, сьогодні важливий день. Вона так довго до цього йшла. Три роки наполегливої роботи, досить часто без вихідних і відпустки і от сьогодні вона нарешті має отримати свою винагороду. Сьогодні її, Аріну Левську мають призначити керівником відділу. Аріна давно мріяла про цю посаду і декілька місяців тому, коли попередній керівник перевівся у головний офіс їх холдингу, дівчина зрозуміла, що не може втратити цей шанс і таємно подала свою кандидатуру на розгляд керівництву. Аріна знала, що за час роботи вона встигла зарекомендувати себе гарним професіоналом своєї справи. Дівчина вміла працювати, як в команді і делегувати завдання, так і досить легко брала великі завдання і відповідальність за них на себе. Керівництво це цінувало, тому досить часто в списках на премії стояло прізвище дівчини. Але Аріні було цього замало. Так, гроші -це класна і потрібна річ, особливо в наш час. Але Аріна була досить амбітною і в своїх майже 30 більше не хотіла вдовольнятися посередньою посадою. Не для того вона так багато вчилася і працювала. Декілька років тому в неї вже була така нагода отримати підвищення і керівну посаду, але… тоді Аріна обрала кохання. Та не склалося, ні з коханням, ні з посадою. Тоді Аріна сильно обпеклася і з небес впала в глибочезну прірву. Та час лікує. Дівчина змогла зібрати себе і своє серце по частинам. Змінила адресу, імідж, місце роботи. Свій біль заглушила навчанням і роботою, і ось тепер вона знову готова. Готова взлетіти і нарешті досягнути своєї мрії. Тепер вона не та, що була 5 років тому. Вона більше не вірить у кохання, не вірить чоловікам. І це більше не хвилює дівчину. Вона йде до своєї мети. І ось сьогодні цей день, нарешті настав.
Оскільки Аріна прокинулася раніше, то вона неспішно прийняла душ і приготувала легкий сніданок. Час на те, щоб обрати підходящий лук був не потрібен, бо шикарний шоколадний брючний костюм вже давно чекав нагоди бути вигуляним. Цей костюм Аріна купила весною, коли була у відрядженні в Барселоні. І ось нарешті прийшов його зоряний час. Під костюм дівчина обрала шовкову блузу, молочного кольору, лодочки на шпильці в тон блузи і золоті аксесуари. Сьогодні вона має сяяти! Образ доповнила легким нюдовим макіяжем, а свою руду гриву зібрала у високий хвіст. Аріна поглянула на себе в дзеркало, те, що вона побачила у відображенні їй дуже сподобалося: молода, впевнена, шикарна! Вона посміхнулася собі, перед виходом додала крапельку улюбленого парфюму, взяла сумочку і побігла вниз, де на неї вже чекало таксі. Аріна любила їздити на роботу на своєму авто, але сьогодні вона вирішила викликати таксі і дорогою до офісу ще раз все продумати і підготуватися, а зробити це, коли керуєш авто зранку майже у час пік досить важко.
Під'їзджаючи до офісу, Аріну охопила якась паніка, дивне передчуття. Дівчина спробувала відігнати негативні думки, та тривога міцно огорнула її.
Біля офісу Аріна зустріла Галку. Дівчина попрацювала в сусідньому відділі, але знала всі офісні плітки, половина з яких була її власним домислом. Але Галюня була такою милою і привітною, тому їй все сходило з рук і всі її любили.
-Привіт, подруго! - як завжди, з широчезною посмішкою на обличчі, прощебетала Галюня.
-Привіт, Галюня. Як твої справи? - спробувала Аріна підтримати діалог щоб якось відігнати невідому тривогу.
-Ой, ти знаєш в мене все ок. А у вас, я чула, сьогодні великий день?-з неприхованим захватом продовжила Галя.
- Так. Великий день.
-Я чула, що Біг Боси (так в офісі називали керівництво холдингу) чекають якусь шишку із-за кордону. Наче він буде разом з вашим новим керівником втілювати нову стратегію і якийсь міжнародний проєкт.
-Ого! Звідки такий ексклюзив? - поцікавилася Аріна.
Адже про проєкт вона і так знала, а от про шишку із-за кордону - ні.
-Мені про це ваша Марічка розповіла. Її, начебто, мають призначити на місце керівника. От вона і все знає. - продовжила тараторити Галюня.
Аріна мало не підскочила. Те, що Марічка спить з одним із начальників відділів не робить її претенденткою на місце керівника. Та свого невдоволення дівчина вирішила не показувати. Не варто Галюні поки знати і те, що саме Аріну мають призначити на це місце. Хоча згадка про іноземного гостя трохи занепокоївся дівчину. З'явилися якісь дивні відчуття і передчуття чогось… нового чи невідомого.
-О, так, от звідки в тебе така інфа. - хмикнула Аріна.
-Ага.
-А що за іноземна шишка? Марічка нічого не казала? - з цікавістю запитала Аріна.
- Не знаю. Ніхто не знає. Але, кажуть, наші боси довго його виманювали у якоїсь американської компанії.
-Ого. Круто. Пощастило нашому відділу. - спробувала без хвилювання сказати Аріна.
-Це точно. Але, я так розумію, що міжнародний проєкт зачепить всі відділи, просто на вашому буде керівна роль. - з ентузіазмом мовила Галя.
-Навіть так ?! - з неприхованим захватом відповіла Аріна.
Дівчина не могла повірити, що через декілька хвилин її головна мрія здійсниться. Адже, щоб керувати міжнародним проєктом вона марила цим відколи закінчила інститут. І ось нарешті мрія здійсниться.
-Тоді варто поспішати вже в офіс, в не терендіти на вулиці - з усмішкою на обличчі сказала Аріна.
-Ой, ти права. Пішли вже.
#2968 в Любовні романи
#638 в Короткий любовний роман
#438 в Сучасна проза
зустріч чезез роки, службовий роман, кохання попри перешкоди
Відредаговано: 03.05.2026