5. Адвокат для зімбо

Адвокат для зімбо[1]

   Літак з Берна до D.C. вилітав о 12:45. Протягом години Ноа дістався за допомогою своєї «Тойоти» до аеропорту, встигнувши зайняти місце в салоні за п'ять хвилин до вильоту. Переліт на Boeing 777 займав вісім з половиною годин. Однак через різницю в часових поясах приліт в аеропорт Даллес, D.C. припадав лише на 15:15 за місцевим часом. Шестигодинна економія денного часу була в цьому випадку дуже доречною.

   Щойно Ноа торкнувся землі Північної Америки, він негайно набрав Едріана. Едріан наполегливо не радив йому їхати в L.E.A.I. і запропонував зустрітися за годину в нього вдома.

   Квартира Едріана та холостяцький стиль нагадали Ноа його власні апартаменти у Лозанні. Едріан прихопив із собою піцу та кока-колу, щоб провести хоч і запізнілий, але все-таки обідній ритуал. Ноа охоче до нього приєднався.

   — Якби мені не довелося зараз спілкуватися з нуль-три-дванадцять, я тебе просто не зрозумів би, — почав Едріан, запиваючи піцу кока-колою. — Він… вона дуже змінилася за ці півроку. Настільки змінилася, що це заслуговує на окреме дослідження та осмислення. Я навіть перестав після цього звинувачувати тебе за те, що ти мені нічого не розповів із самого початку. Але в будь-якому разі було б краще, якби ти це таки зробив.

   — То чому я не можу її побачити? — Ноа одразу перейшов до справи.

   — Її зараз тримають у суворій ізоляції від зовнішнього світу.

   — Навіщо?

   — З метою безпеки. Ми побоюємося спровокувати в неї зміну мотивацій, допоки не розберемося, що тепер таке вона є. Нам необхідно розібратися з її модифікаціями програмного забезпечення та за необхідності переписати його. А також повинні розібратися з її поведінкою, що так змінилася. Свого роду, такий собі карантин.

   — Ізольовано, це як? Ви тримаєте її під замком?

   — Так. Вона знаходиться у спеціальному приміщенні.

   — І вона щодо цього не висловлює жодних заперечень?

   — Поки що ні. Ми провели їй капітальний ремонт, замінили радіонуклідну батарею та пообіцяли, що не збираємося завдавати їй шкоди. І що після завершення всіх цих процедур та необхідних модифікацій апаратного та програмного забезпечення, вона зможе вільно перебувати та пересуватися на території дослідницького комплексу.

   — Ти казав телефоном про найближче майбутнє. Скільки часу ви збираєтеся тримати її в цьому карантині?

   Питання Едріана дещо спантеличило. Він деякий час розміркував, а потім, намагаючись підбирати слова, заговорив:

   — Я точно не знаю. Все залежить від успішного завершення цих процедур. Ймовірно, з огляду на існуючі темпи може зайняти дуже багато часу.

   — А Леа це знає? — насторожився Ноа.

   — Ну… ми поки що не обговорювали з нею терміни.

   — Едріане, ти чогось не домовляєш? — Ноа насупився.

   — Так само, як і ти два місяці тому, — раптом докірливо пригадав Едріан. — Я взагалі не повинен розмовляти з тобою про це.

   — Але ти таки погодився на зустріч. Домовляй тоді до кінця.

   — Погодився, бо ставлюся до тебе з професійною та навіть з дружньою симпатією. Ще тому, що люблю науку та захоплююсь своєю справою, і мені не подобається, коли мене змушують робити сумнівні речі в рамках мого світогляду.

   — Едріане, ви збрехали їй? Ви не плануєте її випускати? — спробував здогадатися Ноа.

   — Ми справді спочатку все так і планували, як обіцяли. І, загалом, формально поки що нічого не змінилося. Просто сьогодні зранку на оперативній нараді почали розглядати інші варіанти.

   — Які ж?

   — Сьогодні були присутні технологи та інженери, які розробляли технологічний процес QPAM-1 та запускали його у виробництво. Вони запропонували розпотрошити мікропроцесор і таким чином дістатися регістру, в якому зберігається криптографічний ключ. А потім за допомогою тунельного мікроскопа прочитати стан зарядів з плаваючих затворів.

   — Хіба QPAM-1 не захищений від подібних дій?

   — Захищений, але розробники мають ідею, як обійти свій же захист. Ризик безповоротно знищити мікропроцесор разом із ключем великий, але більшість схиляються до того, що варто спробувати.

   — Що за нісенітниця! — обурився Ноа, — Леа – єдиний штучний інтелект на планеті, який може реально допомогти людині у вирішенні багатьох важливих наукових задач. Вона безцінна! Хіба не зрозуміло, що вже зараз вона може надати неоціненну користь саме в інтелектуальній галузі, а ви її курочити зібралися!

   — Ще не зібралися, але цілком можливо. Справа в тому, що від неї, схоже, немає жодної користі в цьому сенсі. За обов'язком служби я з нею багато спілкуюся. Я пропонував їй розробити який-небудь варіант теорії квантової гравітації. Вона погодилася, сказала – подумає. У підсумку ніякого результату. Вона цілими днями та ночами сидить нерухомо та п'є кожні дві години воду. Каже, що нічого не вигадала. Тоді я запропонував їй простіше завдання, вивести формулу математичного обґрунтування закону планетарних відстаней. Та сама історія. Ну, і насамкінець дав вже вирішене нами завдання скласти квантовий алгоритм для оцінки суми Гауса.