9. Легенда №2

Легенда №2.

Серпень. Лозанна.

   Ноа продовжив свою відпустку ще на місяць. Як і минулого разу ні начальство, ні його колеги цьому зовсім не заперечували. Щоправда, тепер мотиви були вже інші. Якщо тоді колеги наполягли на відпустці через очевидне фізичне та моральне виснаження свого шефа, і відповідно його творчу кризу, то цього разу причини були діаметрально протилежними. Їхній проект нарешті зрушив з мертвої точки, і не просто зрушив, а став виявляти ознаки наукових проривів. Спочатку феноменальне підтвердження принципової незводності квантових обчислень при використанні більше двох масштабованих операцій розкладання сфери Рімана. Потім готовий робочий алгоритм для розкладання з двома масштабованими операціями. І нарешті, прекрасна гіпотеза Ноа про причетність симетрій п'ятого порядку в просторі комплексних чисел до третинної просторової структури молекул, яка вже почала отримувати перші підтвердження. Таким чином, гекзакосихор, зображений на полотні загадкового твору Ар Брют, і художні фізико-математичні асоціації Леа виявилися не лише довільною уявою невідомого автора.

   Незважаючи на те, що молекула гемоглобіну в їх моделюванні так ще й не набула форми тетрамера, настільки продуктивне просування та цінні наукові результати засяяли добре помітним світлом наприкінці їхнього тернистого тунелю. Крім того, команда Ноа провела попередні розрахунки щодо доцільності створення квантових алгоритмів для обчислювальних пристроїв з ШІ з попередньою робочою назвою "творчий автомат". Спочатку розрахунки виглядали не дуже оптимістично, і було вирішено не брати на свою голову ще одну складну проблему. Однак після того, як Ноа надіслав до лабораторії готові робочі алгоритми для розпаралелювання та зведення квантових обчислень, а також математичний інструмент для їх аналізу, стало зрозуміло, що це те, що може зробити реалістичним ще й їхню ідею творчих автоматів. Такий стан справ потішив і Нойманна, що призвело до активних переговорів начальства з іншими великими проектами штучного інтелекту для налагодження взаємної співпраці.

   Виходило, що Ноа спілкувався зі своєю командою преважно електронною поштою: вони йому слали робочі звіти, а він їм у відповідь нові рішення та ідеї. Його колеги не могли не помітити до певної міри незвичайний творчий підйом свого шефа поза стінами лабораторії, куди він, що теж дивно, не дуже й то прагнув повертатися. Надто вже віртуозні та оригінальні стали виходити в нього деякі ідеї та рішення. Маттео ніяк не міг забути той геніальний доказ незводності квантових обчислень, і тому не втомлювався наполегливо вимагати познайомити його з таємничим генієм математики. Потрібно було вигадати щось правдоподібне з цього приводу. Не залишилася непоміченою і вельми несподівана зміна поведінки Ноа. У лабораторію він забігав на короткий час, був вкрай небагатослівним і уникав зайвого спілкування.

   Розмовляючи між собою, його колеги почали будувати різні версії такого його перетворення. Маттео підозрював, що Ноа готується перекинутися на якусь іншу, більш цікаву для себе професійну сферу діяльності. Деміан висловив надію, що Ноа нарешті зайнявся облаштуванням свого особистого життя. А Лара вирішила, що в нього з'явилася муза, правда не уточнила в якому сенсі з'явилася в буквальному чи фігуральному.

   Леа продовжувала дотримуватись своїх принципів раціонального співробітництва. Вона залишалася такою ж турботливою та послужливою, чудово готувала та підтримувала порядок у квартирі. Крім того, охоче брала участь у науковій роботі Ноа, чим значно надихала його на відкриття другого творчого подиху. Після перевстановлення операційної системи з першою модифікацією вона повернула собі свої технічно закладені п'ять кіловат потужності. Ця її відновлена фізична здатність теж виявилася дуже доречною у побутовому застосуванні.

   Вона стала більше та вільніше спілкуватися з іншими людьми. Цьому ще дуже сприяла пропозиція Джерта Тепліца відвідати його університет UNIL. Спочатку Ноа складав їй компанію, але далі вирішив надати можливість самостійно ходити в гості в той дискусійний клуб. Філософія та абстрактні від наукових досліджень теми особливо не входили до кола його інтересів. Не схоже, щоб вони дуже входили і в коло інтересів Леа. Для неї це швидше була ще одна гарна можливість розім'яти свої квантові мізки і потренуватися у спілкуванні в деякому соціальному оточенні. Таким чином, у неї почало утворюватися своє коло знайомих для спілкування, і вона все частіше почала виходити з дому одна за якимись власними інтересами.

   Сьогодні, через півтора тижні після того незабутнього відвідування музею Ар-Брют, Ноа забрав виготовлені на замовлення перехідники-подовжувачі для системного модуля. За цей час у Леа була вже готова діагностична програма, сумісна з операційною системою і системним мультиконтролером. Ноа допоміг налаштувати програмний інтерфейс, і їм вдалося отримати велику діагностичну інформацію про її технічний стан разом із логами системних помилок.

   Припущення Ноа про те, що помилковий перехід в аварійну гібернацію відбувається при нагріванні простору системного модуля до певної критичної температури – остаточно підтвердилося. По логах при нагріванні системного мультиконтролера до 67°C спрацьовував тригер у компараторі, що відповідає за контроль основного живлення 42В. Разом з тим згідно з діагностичною інформацією виявилася відсутність напруги живлення на цьому компараторі, а точніше вона була трохи менше одного вольта замість необхідних 2,7.

   — Судячи з твого даташиту мультиконтролера, — сказав Ноа після вивчення діагностичної інформації, — опорна напруга для компаратора формується внутрішнім стабілізатором, що має два піна для фільтруючого конденсатора і резистивного дільника датчика. Навіть якщо проблема у зовнішніх ланцюгах, це не пояснює, чому тригер у компараторі став спрацьовувати від температури.