Юлія

1 січня 

一  Доброго ранку, квіточко, 一  посьорбуючи чай, говорить до мене Макс, той самий, якого я вчора впустила до себе у кімнату. 

一  Капець, 一  стогну я, ховаючи обличчя у подушці. 

一 Не стогни так, світ не зупинився, 一 він встає тільки для того, щоб дотягнутись до мого печива. Відколи це гості себе так вільно почувати стали?

一 Я попереджала…

一 Облиш, в порівнянні з тим, що робили ми на наших вечірках, ти реально проводилась ніби ангелочок. І знаєш, що, я тут вже встиг знудьгувати, поки чекав коли ти прокинешся. Та й, чесно кажучи, ночувати на чужому ліжку бридко, але я впорався. 

Я повертаю голову, щоб побачити розстелене ліжко сусідки, але не бачу безладу,  тому підіймаю до нього очі у німому питанні.

一 Що? 一 дивується він. 一 Я ж казав, що бридко. Я спав так. 

一 Хм, 一 бурмочу я, намагаючись не посміхнутися. 一 Тобто твоє «бридко» виглядає як майже ідеальний порядок.

一 Майже ідеальний, 一 киває Макс, спостерігаючи за моєю реакцією. 一 Здається, я таки заслужив на комплімент за дисципліну.

一 Так-так, 一  кажу я, піднімаючись і беручи печиво з тарілки. 一 Ти майже ангел...

一 Дякую за вечір, 一 переводячи тему, раптом серйозно промовляє він. 一 Мені приємно було з тобою познайомитись. Не думав я, що новий рік і цей гадюшник принесе мені…

一 Не думай казати те, про що подумала я.

Макс сміється, показуючи мені свою красиву посмішку. Може, якби не був таким засранцем, то я б могла й закохатись у такого. 

一 Квіточку, я хотів сказати квіточку, 一 говорить сміючись хлопець, підіймаючи руки догори.

一 Це добре, що ти стримав слово і не був маніяком. 

一 Я ж казав, що адекватний. 

一 Угу, адекватний, — повторюю я з посмішкою, все ще тримаючи печиво. 一 Можна і так сказати…  Ти більш-менш адекватний.

一 Більш-менш? — сміється Макс. 一 Значить, є куди рости.

Нам всім є куди рости, хочеться казати мені,  але я просто пропоную хлопцю поснідати, бо самій вже не терпиться випити чогось теплого. 

І от коли печиво майже з’їдене і чай вистиг, ми просто сидимо поруч, спостерігаючи, як гуртожиток прокидається після новорічної ночі.

一 Отак і починається новий рік, — бурмочу я.

一 Так, 一 сміється Макс. 一 Невинно, без пожеж, і навіть з нормальною компанією. Так, як і мріяв мій батько. Фу, не думав, що він матиме рацію…

Я підіймаю свою кружку і тягнусь, аби доторкнутись до його:

一 Тоді нехай цей рік буде саме таким. І так вже й бути,  якщо ти наполягаєш, я готова скласти тобі компанію в новому році. Нехай хоч один нормальний друг у тебе буде серед того всього кодла.