Макс

31 грудня

Коли вона говорила про погану п’яну я не думав, що її реально понесе з однієї цукерки. Та й хіба міг я знати, що це мале курча, таке сильне?

Вона б’ється за свій телефон, мов пантера. Не знаю, як так кинув її той Богдасик, якому вона вже хвилину другу розповідає, який він козел, а вона квіточка, яку треба доглядати, то  цього хлопця мені стає шкода. 

一 Юль, він вже зрозумів, що є шматком лайна. Будь доброю дівчинкою, дай мені телефон.

一 Я ще не все сказала, 一 кричить мені, але я вже чую гудки на тому кінці слухавки. Ну молодець, пацан, кинув слухавку. Вона завтра не те, що його, вона від сорому сама себе заблокує. 

一  Юля, твій телефон вже здох, давай його сюди. 

一 Ти нічого не розумієш, 一 каже вона, дивлячись на чорний екран. І я зараз прошу всі сили, щоб вона не додумалась натиснути на кнопки. 一 Він мені навіть не подзвонив перед святами! Казав, що любить! А сам — до своєї “подруги” на вечірку пішов, а мені сказав, що ми не можемо бути разом.

一 Класика, 一 відповідаю я, відпускаючи її телефон і обережно забираючи цукерки подалі. 一 Він козел, а ти квіточка. 

一 Капець, я зараз в кімнаті  з незнайомим хлопцем сиджу і розповідаю про свого колишнього. Це так дивно. Але тобі не здається, що нам тут трохи сумно? Може йти Ірину Степанівну привітати? Вона ж там саменька сидить.

一 Це та, що мегера, яка на вході? 

Куду її відпускати? Щоб мені від батька влетіло, що я став причиною неприкаяної поведінки цієї кульбабки? Ага, зараз. Я тут сподіваюсь не затриматись. 

一  Юльчик,  ну яка Степанівна, коли тут є я? Ти ж зі мною новий рік зустрічаєш.

Хороша тактика увімкнути свою харизму. І хоч я увесь вечір її не вимикаю, але ця дівчина, видно, тільки-тільки звернула на мене увагу. 

一  М-м-м, 一  кривиться вона. 一  Ти не у моєму смаку.

От тобі й на! Та я у смаку кожної дівчини у цьому універі. Вона верзе якусь маячню. Але сперечатись з дівчиною не варто. Бо ще дійсно ту бабульку приведе. Бляха, я ж не знав, що краще треба було не шукати цю Юльку.

За вікном починають вибухати салюти, розкарбовуючи наші обличчя у різні кольори. І дівчина тільки зараз затихає, не виривається, а з захопленою посмішкою дивиться у вікно. Ну нарешті. 

一 Кажуть, що з ким зустрінеш новий рік, з тим його і проведеш.

一 Угу, 一 мугичу я, роздивляючись дівчину. 一 А мені дісталась квіточка.

一 Гей, я тебе не кликала. 

一 Ти ні, то мої ноги мене сюди привели. Так, квіточка, давай ти знову дивитимешся свій фільм, а  я поки тобі чаю гарячого принесу.

Залишати її саму вже було не страшно. Все одно таки послухала мене й увімкнула свій фільм. 

Але чай вже пити було нікому, бо коли я заходжу в кімнату №307 бачу, як вона, закутавшись у ковдру, тихо собі сопить.