Юлія

31 грудня

Я вже годину не можу перестати сміятись. Цей дурень розповідає мені як потрапив у немилість до батька, як той підкупив його друзів, які по факту такими не є, раз так легко кинули свого друга. Слухаю про його вечірку, яка стала відправною точкою і дивуюсь як цікаво він живе.

Він розмахує руками, зображаючи, як ті “герої” тікали з квартири, коли приїхала поліція, а я мало не давлюсь цукеркою від сміху. Коли Макс щось розповідає — у ньому стільки життя, що кімната буквально оживає.

一 І от, уяви, 一 каже він, ледве стримуючи сміх, 一 цей ідіот, мій сусід по кімнаті, вилазить у коридор у ковдрі,  щось там кричить, і блює прямо у мамину вазу. І це все вже прямо перед поліцейськими, яких викликала сусідка. Стара карга. Ну й після цього нас повезли до відділку всією компанією, там і чекали своєї черги на вирок від старих.

Я притуляю долоню до обличчя, намагаючись перевести подих.

一 Ти знущаєшся? І це все сталося у квартирі ректора?

一 Угу, 一 відповідає він, відкидаючись на спинку стільця. 一 І вгадаєш, хто цей ректор.

一 Твій тато. 

一 Мій тато, 一 повторює він і підіймає очі до стелі. 一  Господи, він запроторив мене сюди, підкупив вашу мегеру, яка забрала у мене пляшку і не дала піти звідси, коли я вже наважився йти зо іншою. І от тому я тут. 

Я відкушую чергову цукерку, відчуваючи, що в роті стає дивно терпко. Видно надто показово морщусь, бо мій вимушений, тимчасовий сусід розтягує губи в посмішці.

一  О, нарешті й тобі попалась нормальна, з лікером. Я спеціально їх взяв, ніби відчував, що так буде. А йти  в новий рік тверезим — це не діло.

一  Як з лікером? 一  випулюю очі на нього, схопившись. 一 Мені не можна з лікером.

一  Ти ж вже доросла дівчинка. Вісімнадцять давно стукнуло, що значить не можна?

一  Та мене несе від одного ковтка вина, а тут лікер.

一 Що серйозно? 一 він ледь не давиться сміхом. 一 Ти що, з категорії «понюхала корвалол і вже дискотека»? То треба було тебе до нас запрошувати, якби ж ми познайомились раніше…

一 Сам ти корвалол, 一 огризаюсь я, відчуваючи, як щоки вже горять. 一 Я просто… Ну, просто, не п’ю. І все.

Він хитає головою, сміється тихо, але щиро.

 一 Та нормально все буде, Юлько, 一 каже, підсовуючи мені склянку з водою. 一 Але якщо тебе зараз почне нести, я не несу відповідальності. Я тобі відразу кажу — я поганий рятівник.

一 А я погана п’яна, 一 чесно зізнаюсь я, ковтаючи воду. 一 Один раз на випускному спробувала шампанське, то потім три години співала «Черемшину» з прибиральницею.

一 Ти що пісень нормальних не знаєш?

一 Все я знаю, 一 стукаю його по плечі, але бачу, що мені хлопець так і не вірить.