Розділ І

ХОЧУ ОДРАЗУ ПОПЕРЕДИТИ,ЩО МИНУЛУ МОЮ КНИГУ ЗАБЛОКУВАЛИ,ТАК ЯК Я ЗАБУЛА ПРО ДЕЯКІ ЗАБОРОНЕНІ СЦЕНИ,І ТОМУ Я ЗМІНИЛА НАЗВУ І ПЕРЕНЕСЛА ТЕКСТ СЮДИ І У ДЕЯКИХ МОМЕНТАХ Я ЗМІНИЛА АБО ДОПОВНИЛА ЧАСТИНИ ІСТОРІЇ,ПРИЄМНОГО ЧИТАННЯ

Понеділок.

Зранку я одягнулась та швидко побігла до школи так як я запізнювалась,але все таки я вчасно прийшла і на мене не верещала математичка,як буває коли я запізнювалась.На мене уже чекала моя подруга Поліна,яка була трішки не в настрої.

-Привіт Поля    

-Привіт Мелані 

-Щось сталося?

-Нічого якщо не враховувати те що ми учора домовлялись піти по магазинах,але дехто не прийшов 

Точнооо....я забула,що ми з Полею домовлялись зустрітись.Так я Мелані,якій 15 років і я навіть забула зустрітись із найкращою подругою.Я не розумію хто ще окрім мене може так вчинити.

-Вибач, але я реально забула

-добре на цей раз я тебе пробачаю ,але щоб такого більше не було 

-Добре,пішли на урок,а то хто знає,що у цієї матиматички в голові.

-Пішли.

                                Через урок 

-Поля пішли у буфет,щось купимо 

-Давай 

Ми пішли та купили собі по тістечку з полуницею. 

-ммммм яка ж я голодна(Поля)

-та я теж.Сьогодні навіть не встигла поснідати(Мелані)

У цей момент біля нас проходить якийсь хлопець якого я раніше не бачила.Коли дивишся у його очі можна просто замерзнути,адже його погляд дуже холодний.В цей момент я чую голос:

-Дивитись більше немає на що,що на мене пялишся?

Я не змогла промовити ані слова.У той момент він підходить до мене, бере моє тістечко та просто обмазує ним мені все лице 

-що ти зробив?

-ахахаха,тепер будеш знати як дивитись на Макса Торпа 

Він покликав до себе друзів,щоб йшли за ним,а з мене сміялась половина школи.Я йду до вбиральні і Поліна йде за мною.

 -Боже,що він з тобою зробив,як він посмів,хто він такий ,щоб вести себе як син деректора.

-Спокійно, нічого страшного не сталося.

-Ти взагалі нормальна?Нічого?

-Ну добре все таки було неприємно 

-Я з кожним днем дивуюся з тебе все більше і більше,хоча ми з тобою дружимо з 1 класу.

-Все досить,зараз я вмиюсь ,а завтра усі уже забудуть 

-може інші забудуть,але не він 

-Давай я зараз тобі дам свою блузу,яку я принесла для фотосесії а цю десь повісиш,щоб висохла.

-Навіщо?У мене ж лише лице брудне.

-.....

-Ти серйозно....Тільки не ця кофтинка 

Так я не замітила, що у мене брудне не лише лице,а і кофта,тому,що наш деректор не може замовити дзеркало.

-Добре дякую тобі,але ж фотосесія? 

-Нічого не станеться головне,щоб з тобою все було гаразд 

-Поля, я кожного дня дякую,що у мене є ти.

-Ну все досить,а то ще розбалуєш.

Я переодягнулась і накінець відсиділа ще 5 уроків.

Повертатись додому я не хочу так як мене там ніхто не чикає,ну як мама,сестра,тато,але для них мене немає,і спілкуємось ми рідко,у них лише одна дитина це Софія,але Софію я люблю не зважаючичи на те щоїй кожного дня дарують іграшки,водять на атракціони,а я сиджу у дома в своїй кімнаті одна.

-Всім привіт(сказала Мелані повернувшись до дому)

У відповідь вона почула тишу

-або батьки десь із Софією гуляють або ж вони просто не чують

У будинку дійсно нікого не було,Мелані зраділа,алже у такі моменти вона відчуває себе просто королевою світу.Мелані як завжди увімкнула музику у навушниках та почала танцювати.

Забула сказати,що у мене є 2 хоббі,це танці та футбол.На танці я ходжу уже з 5 років,а на футбол не давно.Запитаєте як я можу граційно танцювати та розбивати команди у футболі?Я сама не знаю.Але хлчу визнати я не погана у цьому.

-Доки нікого не має я можу почуватися вільноюююю

Мелані розпустила своє каштанове волосся та почала красуватися перед дзеркалом

-ох ну я не погана все-таки

Її голубі наче небо очі підкреслювала чорна туш,і це виглядало неперевершено.

-чому сь я дуже хочу спати, потрібно лягати або ж я знову запізнюся