***
Пройшло сім років… Досить довгий відрізок часу для звичайної людини та й для будь-якої теж…
За цей час Дарина Лісовська закінчила юридичний факультет місцевого університету. Так само як і її брат, Михайло Лісовський, у свій час, вона отримала червоний диплом.
І саме зараз, у цю хвилину, вона стоїть серед студентів-випускників, майбутніх адвокатів, слідчих, прокурорів, суддів…
Через два роки потому, як вони врятували людство від виходу техніки з ладу, дівчину без вступних екзаменів прийняли до вишу. Пригадуєте як вона оформлювала позов від імені брата? Я впевнена, що так. Щоб Михайлу подати позов на свого конкурента, Олексія Теренка, йому потрібні були докази. Ще тиждень він разом з Дариною відбирали та упорядковували докази того, що саме цей відомий програміст був на чолі групи чорних хакерів, авторів листа та програми-трояна, запущених у мільйонах ґаджетів… За співпрацю з слідчими вона й отримала такий подарунок долі…
За ці сім років, що минули, популярність Михайла зросла настільки, що з отриманих гонорарів за продажі своїх програм, він зміг відкрити власну IT-компанію…
Мільйони людей у цілому світі постраждали від хакерської атаки, але завдяки антивірусній програмі, розробленій Михайлом Лісовським, усі змогли спокійно видихнути та повернутися до своїх буденних справ…
Тож варто завжди пам’ятати, що насамперед ми відповідаємо за свою безпеку і варто не забувати та не повторювати своїх помилок знову…
#2636 в Молодіжна проза
#1057 в Підліткова проза
#5439 в Фентезі
#1373 в Міське фентезі
Відредаговано: 12.07.2020