- Мишку, прокидайся… – сказала дівчина. – Мишку…
- Ну, мам, ще трішки… – крізь сон сказав юнак.
- Михайле Лісовський, у нас проблеми, а ти ще й досі спиш! – голосно сказала Дарина. Від цього юнак дуже швидко підскочив з ліжка, опинившись на підлозі він здивовано подивився на сестру:
- А… – кліпаючи очима запитав Михайло.
- Що а?
- Що ти тут робиш?
- Одягайся. Я тебе чекаю на кухні… І обов’язково візьми ноутбук…
- Гаразд, – пожавши плечима сказав хлопець.
Дарина поспішила у свою кімнату. Одягнувши сукню м’ятного відтінку, вона спустилась у вітальню. Там уже на неї чекав Мишко.
- Так що за поспіх із самого ранку?!
- У НАС ПРОБЛЕМИ! – занадто голосно відповіла йому дівчина. На кухні навіть припинили стукати посудом.
- Тихіше, бо мама почує… Ти це вже казала… Що саме сталося?
- Краще покажу… Зачекай трішки… – ніби по невимовній команді Дарини, у двері постукали. – Я відчиню! –дівчина побігла відчиняти двері.
На порозі нетерпляче переминалася з ноги на ногу Марина та стояв захеканий, розчервонілий після швидкого бігу, Антон…
Коли всі гості зайшли до світлиці, Михайло аж округлив очі від здивування.
- А що сталося? Що за зборище? – з кухні виглянула Надія Лісовська, мати Дарини та Михайла.
- І Вам доброго ранку, тітко Надю! – сказала Марина, легенько штовхнувши ліктем Антона під ребра. Хлопець від несподіванки аж охнув.
- Доброго ранку! – пролепетав він.
- Доброго, доброго… Так що власне сталося?
- Та ми з Марійкою хотіли запитати поради у Мишка…
- А, ну добре тоді, не заважатиму, – сказала Лісовська Надія та пішла збиратися по продукти до магазину…
#2636 в Молодіжна проза
#1057 в Підліткова проза
#5438 в Фентезі
#1372 в Міське фентезі
Відредаговано: 12.07.2020