Частина 7

- Мишку, прокидайся… – сказала дівчина. – Мишку…                                 

- Ну, мам, ще трішки… – крізь сон сказав юнак.                                           

- Михайле Лісовський, у нас проблеми, а ти ще й досі спиш! – голосно сказала Дарина. Від цього юнак дуже швидко підскочив з ліжка, опинившись на підлозі він здивовано подивився на сестру:                    

- А… – кліпаючи очима запитав Михайло.                                            

- Що а?                                                                                 

- Що ти тут робиш?                                                                                         

- Одягайся. Я тебе чекаю на кухні… І обов’язково візьми ноутбук…                             

- Гаразд, – пожавши плечима сказав хлопець.                                           

Дарина поспішила у свою кімнату. Одягнувши сукню м’ятного відтінку, вона спустилась у вітальню. Там уже на неї чекав Мишко.                                                                                                    

- Так що за поспіх із самого ранку?!                                                                                   

- У НАС ПРОБЛЕМИ! – занадто голосно відповіла йому дівчина. На кухні навіть припинили стукати посудом.                                                                                               

- Тихіше, бо мама почує… Ти це вже казала… Що саме сталося?                                

- Краще покажу… Зачекай трішки… – ніби по невимовній команді Дарини, у двері постукали. – Я відчиню! –дівчина побігла відчиняти двері.                                             

На порозі нетерпляче переминалася з ноги на ногу Марина та стояв захеканий, розчервонілий після швидкого бігу, Антон…                                                                                                 

Коли всі гості зайшли до світлиці, Михайло аж округлив очі від здивування.                                                

- А що сталося? Що за зборище? – з кухні виглянула Надія Лісовська, мати Дарини та Михайла.            

- І Вам доброго ранку, тітко Надю! – сказала Марина, легенько штовхнувши ліктем Антона під ребра. Хлопець від несподіванки аж охнув.                                             

- Доброго ранку! – пролепетав він.                              

- Доброго, доброго… Так що власне сталося?                                                                                       

- Та ми з Марійкою хотіли запитати поради у Мишка…                                             

- А, ну добре тоді, не заважатиму, – сказала Лісовська Надія та пішла збиратися по продукти до магазину…