10

Арія не могла зрозуміти, який план у Віктора. Як він має помститися? Чому він грає на її нервах, хоча повинен завдавати реальної шкоди? Вона зрозуміла одне: Віктор не забув, що зробила Арія, і сьогодні переможець буде лише один — або вона, або Віктор.
Вона не втрачала пильність. Віктор поводився дивно, його відновлений зір уважно оглядав кожен куток, кожен вираз обличчя. Він був наче натягнута струна, що чекає на фінальний акорд. Здавалося, він чекав, що ось-ось станеться щось жахливе. І його очікування виправдалося.
Раптом до зали, де щойно стих гул після пристрасного танцю, увірвався переляканий помічник. Його слова були сказані в півголоса, але відлуння паніки миттєво поширилося: батьки Софії потрапили в ДТП.
Софія похитнулася. Її обличчя перетворилося на маску жаху, а потім — на обличчя чистої, пекучої ненависті. Вона нічого не сказала Віктору, лише кинула на нього озлоблений погляд, у якому не було сумніву: вона вважала, що це його рук справа. Хутко схопивши поділ сукні, вона побігла із зали.
Дмитро не рушив слідом за нареченою. Він стояв на місці, великий і холодний, його крижаний погляд був прикутий до Віктора та Арії. Він знав. Він відчував. Вони були причетні до цього. Це був не просто збіг, це був початок.
Це було великим лихом для Софії. Згідно з умовами шлюбного контракту та заповіту, втрата батьків, особливо за таких обставин, означала, що усе майно отримає її брат, а їй майже нічого не залишиться. Тепер Дмитро мусив би доглядати за нею як чоловік, але якщо в Софії немає грошей, контракт анулюється. Робота Дмитра Ворона коштувала надто дорого, вона не зможе утримувати з ним контракт. Віктор це знав.
                                          ~
Лікарня була наповнена запахом антисептиків і гнітючою тишею. Софія сиділа у коридорі, її розкішна весільна сукня виглядала недоречною і пом’ятою. Істерика охопила її.
«Ти не маєш права! Я ненавиджу тебе!» — кричала вона комусь невидимому, ридаючи та рвучи тонку тканину на своєму весільному вбранні. — «Це був мій день! Мій шанс! І ти все зруйнував!»
Коли Віктор і Арія з’явилися у дверях (Віктор прийшов, щоб насолодитися моментом), Софія підхопилася. Її обличчя було мокрим від сліз, але очі палали такою люттю, що могли б спалити заживо.
Софія: (Голос зривається на крик) Ти! Це ти зробив! Як ти міг?! Вони ж мої батьки! Це ти, сліпий виродок, мстишся мені за все!
Віктор: (Спокійно, його очі насолоджуються її стражданням) Ти помиляєшся, Софіє. Я не сліпий. І я не мщуся. Я лише відновлюю баланс. І до речі, (кидає погляд на її сукню) білий тобі не личить.
Він легко розвернувся і вийшов, залишивши Софію наодинці з її горем і злістю.
                                          ~
Віктор і Арія повернулися до його особняка. Напруга між ними вибухнула, щойно двері кабінету зачинилися.
Арія: (Не могла стримати гніву) Що це було, Вікторе?! Ти використав мене, щоб публічно принизити, а потім зробив цю… жахливу річ! Який у тебе план?!
Віктор: (Розстібає верхні ґудзики сорочки, сідаючи за стіл. Його обличчя виражає абсолютне задоволення) Який план? Той, який я тобі показав, Аріє. Хаос. Софія втратила свої активи і свого нареченого. Дмитро анулює контракт. Вона тепер ніхто.
Арія: А поцілунок? Ця вистава для гостей! Ти навмисне це зробив, щоб я почувалася приниженою!
Віктор: Так, навмисне. Ти думала, що можеш бути вороном у моїй грі і не платити за це? Це був аванс. Ти пам'ятаєш, що ти зробила, і тепер знаєш, що я нічого не забув. (Він підводиться, його погляд наповнюється викликом) Ти хотіла бути в курсі подій? Будь.
Він зробив крок до неї. Арія не відступила.
Арія: Тоді не очікуй, що я буду просто дивитися!
Вона кинулася на нього. Її рухи були стрімкими і відточеними, результатами багаторічних тренувань.
Арія різко нанесла удар відкритою долонею по його вуху — прийом, щоб дезорієнтувати супротивника. Віктор, хоч і був готовий до нападу, не очікував такої сили. Він на мить похитнувся, і в цю мить Арія скористалася його затримкою. Вона блискавично зробила підсічку та виконала кидок через стегно (О-госі), який опустив Віктора на землю.
Він гучно видихнув, але на його обличчі не було болю. Було захоплення.
Віктор: (Лежачи на паркеті, він розсміявся. Це був глибокий, радісний сміх) Добре! Дуже добре, Аріє! Ти не втратила форму.
Арія стояла над ним, її груди здіймалися від дихання, а очі палали гнівом і збудженням.
Він дозволив їй підвестися. Він був більшим і сильнішим, але вона була швидшою і хитрішою. Коли він піднявся, вона спробувала ще один прийом — захоплення руки з переведенням на утримання (у-ді-ґарамі), але Віктор встиг перехопити ініціативу, схопивши її зап'ястя.
Віктор: А тепер моя черга.
Він потягнув її до себе, притискаючи до грудей. Він був занадто сильний, щоб вона могла вирватися.
Віктор: Я в захваті від сьогоднішніх подій, Аріє. Весілля зруйновано, Софія знищена, Дмитро на гачку. І ти… ти довела, що готова до фінальної битви. Але пам'ятай: я завжди на крок попереду.
Він відпустив її. Арія вийшла з кабінету, її серце шалено калатало. Вона все ще не розуміла його кінцевий план, але вже не могла зупинитися. Вона зрозуміла: гра з Віктором — це не просто помста, це боротьба за виживання.