2.

Ось тобі й на — віз і перевіз! Наїлася голубців. Подруга вже кілька тижнів тому мало не змусила скептично налаштовану ворожіннями зайнятися, але екзаменаційна робота з математики завадила. Відтоді Даринка стала любити математику трішки більше, ніж ніяк. Але, сьогодні, їй здається, не те що математика — навіть сам Санта не допоміг би!

— А ми можемо перенести цей вечір на інший день? — зажурилася від незапланованої дієти синьоока.

— Ні. Сьогодні як раз переддень Андрія. На це свято ворожіння найбільш правдиві. Ну ще на Миколая та Василя сильні дні, але мені так хочеться магії зараз, що аж терпець вривається! Всидіти не можу!

— Я бачу. Скачеш тут козою... Але ж ти казала про Андрія тридцятого листопада! — розгубилася від інформації білява Даринка, розпушуючи пальцями свої кучері.

— Так то ж згідно з новоюліанським календарем, на який знову перейшла віднедавна наша країна. А сьогодні це свято за григоріанським.

— І що, ворожіння правдиві в обидва дні? Від перенесення свята, як і чисел у математичному прикладі, сума не змінюється? — увімкнула логіку білогрива.

— Якщо вірити в дива — то вони можливі хоч щодня! Моя бабця наворожила собі на грудневого Андрія нашого діда, моїй мамі на Андрія наснився тато і я вірую, що й мені підказка прийде саме цієї ночі, — надула свої губи й щоки пухкенька за статурою та тверда за характером Карина.

— І що з того? В мене, що бабуся, що матуся люблять дивитися ток-шоу про таємниці ДНК та турецькі серіали. І мені їх накажеш любити?

Та хоч аргумент на користь здорового глузду вдався, але переконати Карину, що не треба займатися дурнею — ні. Тож останньою усміхнулася схиблена на магії. До того ж виявилося, що хитра русявка встигла покликати приєднатися до дійства дівчат із сусідньої кімнати й троє дзвінких голосів проти одного писклявого перегнули терези в бік магічного мислення. З таким підкріпленням, хоч бий лежачого чи не бий — він здатися без бою заволіє швидше.

Та й Даринка, що тонка жердина, під натиском безапеляційного аргументу погодилася на авантюру, коли головнокомандуюча ворожка повідомила сценарій вечора:

— Буде весело! Ми спершу будемо ліпити пиріжки, а потім буде...

— Пиріжки?! — змусила замовкнути головну витівницю своїм вигуком зголодніла Дарина. — Ну пиріжки, так пиріжки. Чого ж ти раніше не сказала?... Але, зачекай. Ти ж казала, що не можна нічого вживати, крім хліба і води!

— То так каже Googlе. Але пиріжки — це ж той самий хліб, тому їх, думаю, можна. А ще треба мовчати, — окинула зверхнім поглядом непокірну русява. — Тож, панянки, якщо більше ніхто не має заперечень — мовчки стаємо до роботи.

— Які вроджені таланти бригадира, — тільки й буркнула білявка сердито собі під носа.

— Ти щось казала? — вдала із себе глуху тетерю Карина.

— Кажу, а з чим пиріжки будуть?

Хай буде гречка, аби не суперечка! Дарина вже промовчала цього разу. На гадку спало, що з'їсти пиріжечок все ж краще, ніж нічого. От би всі ритуали ворожіння були подібними! Наїстися можна б було досхочу!