2.

«Чи буде зараз гарно відмовитися від цієї квартири ? » думав хлопець на все що зараз творилося .

Рієрторка в похилому віці шепче отче наш та перехрещується за нею роблять деякі перехожі та сусіди крім одного дідугана він просто плює через плече та йде геть від будинку. З вікна на яке вказала жінка вилітали речі, коробки та деякі предмети одягу. Більше запам’яталися червоні чоловічі труси наче спідничка з біленькими слониками, які затрималися на одній з гілок каштану.

- Родина Омежкових хотіла їх сьогодні речі забрати о дванадцятій годині.

«Ну тепер хоча б речей неочікуваних мені не буде»

Хлопець повернувся до рієлторки

- Дашо Давидівно, а я не чув від вас що залишились якісь речі на квартирі ?

Жінка нервово потяглася прибрати з плеча своє волосся.

- Та сім’я так швидко покинула квартиру що вони дещо забули ось вчора вони ввечері здзвонилися зі мною та сказали що дещо забули. Але не переймайтеся вони все поприбирали після себе.

Хлопець з іронією поглянув та промовив.

- Ви в цьому впевнені ?

- Ну аякже.

Повернувши голову вона побачила як гора пилюки вилітає з вікна наче то якась швидка темна хмара вилітає з вікна та падає на землю.

«Тепер і мусору не буде. Чимось мені це все подобається».

- Ну що ми йдемо дивитися квартиру чи ні ?

Жінка здригнулася та переляканими очима дивилася на нього

- А так аякже проходьте.

Вони зайшли в під’їзд. 

Через деякий час . Обдивившись квартиру він обернувся до ріелтора.

- Поїхали до нотаріуса хоча мені ви повинні гарний відсоток та я тут зроблю ремонт на свій смак.

Рієлторка так зраділа що навіть переступила далі в коридор, але відразу перечепилася та впала.

Хлопець підійшов та протягнув руку вже похилій жінці. Вони швидко за її проханням вийшли за двері через деякий час двері закрилися на ключ. І привид появилася показуючи кулак та злу гримасу.

- Ось за тих п’янчуг яких ти розводила на гроші стара ти шкура. Ти ще пам’ятаєш мене коли я тобі ледь коси не вирвала 30 років тому !

Деякі речі піднялися самі по собі, але через секунду все стихло і дівчина пропала.

«Нарешті вона заспокоїлася і ми підписали контракт на один рік. Хоча З нею скільки роботи потрібно» Хлопець попрощався з рієлторкою та поїхав у бік нової квартири. «Сьогодні переночую там, а завтра буду розбиратися що робити далі»

Взявши все що потрібно у супермаркеті та рюкзак він підійшов до нового дому. «Хоча рієлтока нічого про нього не говорила, але дізнавшись історію цієї саме квартири було гарним рішенням ».

Ключі швидко відкрили двері, світло та вода працювало добре. А от інтернету не було як а газу у квартирі.

Хлопець спокійно помився, поїв та вже лягав спати як у коридорі вимкнулося світло. Це не дуже злякало хлопця він сприйняв це за знак що потрібно вимикати світло та лягати спати. Завів будильник на шосту годину та вимкнув світло він укрився одіялом. Повернувшись до стіни він відчув на собі чийсь погляд та з просоння сказав.

- Ти якщо я не проснуся через будильник збуди мене а я одне твоє бажання виконаю тільки те що є в моїх силах добре ?

І заснув.

«І що мені з цим робити ?» думала дівчина коли він промовив такі слова . «ну добре тоді я зараз»

Вона своєю силою дістала ручку та чистий з одного боку листок паперу сіла за стіл на кухні та прийнялася писати свої побажання.

«По- перше не шуми, та не забруднюй квартиру. А по-друге зроби гарний ремонт та дай мені спокій ! »  Залишивши біля телефону примара немала що робити тому тихенько у вікно викинула ще стіл та шафу із шворами разом. До шести залишилося ще п’ять хвилин, тому дівчина обережно витягла дві сковорідки та так гепнула ними одна об одну що навіть квартири поряд це почули. Хлопець підстрибнув та відкрив очі. Здивовані та нерозуміючі очі веселили дівчину. Вона обережно поклала на своє місце сковорідки та помахала перед очима хлопцеві запискою а потім вона обережно полетіла прямо до рук і тут же дзвонить його будильник. Хлопець спершу взяв записку, а потім  вимкнув свій будильник. Протерши очі він вчитувався в текст.

- Не шуми та не забруднювати квартину я згоден, а от гарний ремонт не гарантую, у всіх смаки різні . В якому саме дати мені спокій ? Я тут рік житиму, а потім виїду як підшукаю собі нову квартиру якщо ми не домовимось чи хтось все таки тут залишиться жити.

На це його портфель потягли до коридору під двері.

- Я тебе розумію якесь незрозуміле тут у тебе ошивається, але нічого не поробиш. Ти багато кого виживала але мені немає куди дітися тому давай заключимо перемир’я на цей час поки я тут.

Йому ніхто так не відповів тому скоро він пішов залишивши деякі речі.

Примара так нічого не могла сказати йому. Тому вона злилася і одного дня коли він був напів-голим проявилася

Її скуйовджене волосся та зла. Примара виглядало жахливо.

- ТТаааакккк!  Ти мене почув ?

Спершу хлопець трохи не дуже второпав але відповів їй.

- О то ти згодна на перемир’я ?

- Ну аякже ! чи ти думаєш я так собі подавала знаки бо сказати не мала як ти мене не чув.

Він обернувся до неї. І сказав .

- Ну якщо ти можеш говорити тоді вперед чого турбуєш ?

- Як чого я хочу тут ремонт ! Ти хоча б знаєш як тут важко ти навіть за тиждень не привів квартиру в порядок принеси мені журнали я обведу що купити тобі тільки поприбиратися та поклеїти рулони із дечим ще. Наведемо тут хоча б косметичний ремонт я розбуджу тебе ранком.

- Та ні я мабуть з будильником.

-  Ну як хочеш.

Вона скривила кумедну мармизу та зникла, як її тут і не було.

Він витер обличчя, потім ліг спати. Сьогодні вперше він запізнився на роботу. Наступний тиждень він залишав від одного до двох журналів які попросив у менеджерів будівельного магазину.

Дівчина була задоволена роботою яку проробила з квартирою та квартирантом спершу її навіть лякало що він такий спокійний але потім це ставало навіть кумедно для неї. «Знову сон » дівчина потяглася наче вона кіт, а потім припала до підлоги і заснула розтворюючись.