Шосте

- Нік, я це зробила! – пищала істота схожа на пухнастий рожевий шар з гусячими лапками.

- Що ти зробила, моя радість. - Високий широкоплечий гуманоїд з третього покоління поза Землею, ніжно погладив свою асистенту. Це для її раси вважався найбільшим виявом поваги.

- Я дістала ту новітню камеру, про яку ти говориш вже цілий рік!

Нік шоковано глянув на цю яскраву прониру. Він не сумнівався в її талантах, але іноді Дора справді дивувала. Хвилі абсолютного щастя почали набігати на стомленого чоловіка.

- Ніку, ти так мене й не набрав! – почули вони за дверима.

Хвилі нещадно розбились об берег. Двері відкрились з такою силою, ніби їх хотіли зірвати з петель. На порозі з’явилась мініатюрна вердоріанка. Вона точно така ж як звичайні люди, але більш тендітна, більш яскрава і її великі очі переливались оксамитом.

- Знов! – запищала Анні. – Знов ви з цією пройдисвіткою щось задумали! О, я знала що тебе не можна залишити самого ні на хвилинку!

Цей шлюб став для Ніка і покаранням і шансом. Шансом вилізти з тієї діри, в яку запихнув його та матір батько. Але характер обраниці, м’яко кажучи, виявився специфічним. В силу своїх расових особливостей, Анні мала постійно бути поряд з чоловіком. Тому життя після шлюбу для Ніка стало нестерпним. Єдиною віддушиною стала робота. Єдиним справжнім другом стала Дора. І він зміг це поєднати в одне ціле.

Він знав, що на Землі найдревнішою професією було блогерство. В дитинстві навіть захоплювався історіями про них. Мріяв, що теж стане перед камерою і покаже себе на увесь Всесвіт.

Тому, коли з’явилась можливість та кошти, він вирішив, що пора брати життя в свої руки. Так що Дора в їхньому тандемі це технічна підтримка, а він ідеї плюс виконання.

Спочатку все було круто, новачка-екстремала помітили швидко. Довгий час він був зіркою стрімів. Фонтанував ідеями, брав глядача своєю харизмою.

Але земляни старіють швидко. Зараз Нік уже входив на кінцевий шлях кар’єри. Ні, він не здався. Ця остання ідея феєрична. Якщо все вдасться, то чоловік знову запалить свою зірку. Але зараз треба було заспокоїти та випровадити дружину.

- Люба, що ти, ми всього лиш працюємо над новим проектом. Можливо, ти сьогодні хочеш відвідати той новий клуб зі спа? – Нік уважно слідкував за новинками та трендами, бо тільки це допомагало викроїти годинку без Анні.

- Який такий клуб? – запитала вона, сильно стиснувши чоловіка в обіймах.

- О, ти не знала, це зараз найпопулярніше місце на лівому узбережжі! Ось, візьми кредитку, злітай, відпочинь.

- Візьму. – коротко відповіла та висмикнула у нього пасмо волосся. Нік уже звик, але приємного мало.

Коли за Анні закрились двері, чоловік стомлено присів у крісло. Важкі дні, важкі рішення.

- Майстер, що займається датчиками погодився прийняти роботу?

- Артрітейн? Той що з рожевим гребінцем та хвостом?

- Ага, він найкращий в своїй справі.

- Так, корабель вже майже готовий. Нам залишилось тільки встановити камери та назначити дату стріму.

Найгарячіший об’єкт в їхньому секторі. Ось та ціль, яка була варта ризику. Єдине космічне тіло, до якого не дістались вчені. А він зможе, він наблизиться так близько, як ніхто до нього.

- Перевір все ще раз, у нас мало часу. Готуйся на середу по древньоземному календарю.

- У нас все вийде. Я сьогодні ж все доведу до ладу і назначу дату глядачам.

Вони зустрілись поглядами. В обох горів азарт та віра в перемогу.

День стріму. Посадка на шатл.

- Ніку, чому ти в шапочці, - Хвилювалась Дора.

- У мене відчуття, що дружина про щось підозрює, вона видерла мені пів голови волосся, ось, дивись, тут навіть залисини залишились.

- Ти ж знаєш, їхня раса реагує на емоційний стан, можливо перехвилювався?

- Дякую за підтримку. Що б я без тебе робив. Фільтри підготувала?

- Так, на кожен відрізок. Там так тісно, надіюсь щити витримають. – Дора теж собі місце не знаходила. Ніби й все продумали, але черв’ячок сумнівів копошився десь глибоко всередині.

- Все буде добре. – вкотре повторив Нік.

Об’єкт зустрів їх сліпучим сяйвом. Глядачі по той бік камери заворожено слідкували за унікальними кадрами. Біло-блакитний, яскравий, Дора намагалась передати кожну секунду якомога реалістичніше, з мінімум фільтрів. Але більшість рас не пристосовані до такого. Поки чоловік декламував текст і передавав свої відчуття глядачам, вона невпинно слідкувала за камерами та датчиками. Шатл почав злегка вібрувати. Щити спокійно витримували зоряний вітер. Все йшло чудово.

Що ближче вони підлітали то яскравіше відчували та бачили потоки плазми. Вона активувала все більше фільтрів та щитів. Кількість глядачів зашкалювала. Нік був в ейфорії. Все навколо сяяло, все навколо дризжало. 

Океан світла.

«Щось не так з датчиками» -шепотіла налякана Дора.

Анні сиділа перед дзеркалом і підводила свої і так яскраві очі. Батьки схвалили обранця. Для їхнього раси мати двох, трьох чоловіків – це норма і навіть запорука виживання. Вони вирішили зіграти скромне весілля на курортній планеті.

Прискіпливо оглянула своє святкове вбрання, одягла туфельки і вийшла до нареченого. По дорозі до храму на її браслет прийшло повідомлення. 

- Що там? – зупинився він на мить, щоб помилуватися своєю коханою.

- Зі страхової, все в нормі. – Анні посміхнулась і кокетливо провела пальчиком по гребеню свого обранця.