Сансара?

​Чарівна зустріч із Веселкою

​ Телепатичне спілкування з тваринами. Якщо спитати саме власників, цей вираз не дивуватиме. Щобільше, можливість спілкуватися із собакою за допомогою думки вивчалася науковцями на початку минулого сторіччя. Навіть назву явищу запропонували: «Біологічний радіозв’язок»! Наукову групу очолював професор В. М. Бехтерєв. Протоколи експериментів надруковані у книзі В. Л. Дурова «Дресування тварин». Колись його цирк у Києві користувався великою пошаною. Але мова не про вистави. Собака Дурова мав змогу виконувати накази, які надавалися виключно за допомогою уяви!

Не маю змоги прискіпливо описувати експерименти з твариною (їх було далеко за тисячу). Хто бажає, може звернутися до першоджерела. Коротко: на аркушах паперу були написані прості завдання, на кшталт: піти праворуч чи ліворуч, прошавкотіти кілька разів, узяти якийсь предмет тощо. Дуров читав випадково підібраний папірець та подумки уявляв дію тварини. Собака в іншому приміщенні повинен був виконувати мислений наказ. Висновок професорів був обережним: «Кількість правильних дій значно перевершили випадковість».

​ Треба згадати, що й сам метод дресування, запропонований Дуровим, також містив образи: треба було уявляти дію, яку очікуєш від тварини. Підкріплюються лише рухи, що відповідали задуму! Жодного примусу.

​ Побачив книгу вже після здобуття освіти біолога. Поведінка тварин — улюблена тема. Подиву не було. З дитинства був упевнений, що собаки обожнюють живе спілкування. Часто для тваринок сам контакт був важливіший навіть за годування. Головне — тримати любов у серці. Згодом прийшло розуміння, що спілкування йде на двох рівнях: свідомого та несвідомого. У малюка лобова частка кори головного мозку ще формується, тому спілкування на рівні несвідомого краще вдається саме у дитинстві. Треба лише одне: любов і бажання контакту! Хлопчиком мав змогу підійти до будь-якого розлюченого собаки та обійняти його! На жаль, був і інший бік проблеми: якщо мої дії бачив господар — тваринка отримувала покарання. Був вимушений припинити демонструвати власні здібності комунікації. Досі вважаю, що будь-яка дитина здатна творити щось подібне. Треба просто не лякатися собаки. Мабуть, кожен може наводити особисті приклади товаришування із собаками. Тому надалі — ні слова про породу. Та й у Дурова пес був знайдений на вулиці.

…

​Він був чудовим цуценям! Життєрадісним, волелюбним, але обожнював господарів. Привчив нас ховати власні шкарпетки. Так, це була його найулюбленіша іграшка. На поодинці майже не шкодив. Так, потроху: рвав палас, погриз зарядку ноута. Дитині сумно наодинці! Ми все зрозуміли. Цуценя дозволило прийти до тями після того, як попередник пішов за веселкою. Душі ми в собаці не чули! Поводилися як із власною дитиною: дисципліну додамо потім, коли подорослішає. Зараз має змогу насолоджуватися життям. … Занадто багато дозволяв цуценяті. … Невтомний характер малого призвів до трагедії. Пес потрапив під машину. Моя провина! Жаль у середині залишився. Якби була можливість виправити! Доведеться жити з цим назавжди. Змирився з болем, але у Всесвіту власні плани.

. . . 

​Одного разу стояв біля входу в магазин та чекав на когось. Раптом побачив собаку, який дивився на мене через клумбу. Маю звичку розмовляти з тваринами, бо обожнюю чотирилапих без тями. У цьому випадку звичайна, нібито подія мала інші наслідки. Пес — майже цуценя — підійшов, облизав мене як старого знайомого. Навіть скиглив трохи. На жаль, господарка не припинила власного руху. Вірне звірятко лизнуло мене і побігло за ґаздинькою. Буденно. … Розуміння прийшло за мить, як осяяння, як блискавка. Навіть втратив можливість розмовляти! Частий подих, підвищене серцебиття, піт — недобрі ознаки для людини похилого віку. Але не все так погано: радість перевершила все.

​ Спілкування на рівні несвідомого. З віком воно зберігається, лише стає повільнішим. Розуміння приходить не відразу. Отямився занадто пізно та вже не мав змоги бігти за чудо-тваринкою. Важко було одразу увірувати, бо порода песика була іншою, але… Веселка повернулася! Собака просив вибачення за той випадок. Власну загибель тваринка вважала особистою, а не господаря, провиною. Він був занадто неслухняним! За мене не треба хвилюватися. Зараз у нього все добре. Нова ґаздиня малюка обожнює. У нього є все, чого можна бажати цуцику. За дорогу він уже не піде. Він зрозумів, що така поведінка може завдати болю. Просив передати вітання нашому коту. Товариш як-не-як. Він нас усе ще любить, але наразі має іншу сім’ю.

​Неймовірна пригода! Можливо, це всього-на-всього моя уява. Спілкування з несвідомим, як відомо, йде за допомогою образів. Перекласти це на словесну мову важко, якщо взагалі можливо. Проте душу гріє думка, що Веселка показала мені свій другий край, яким домашні улюбленці повертаються у наш світ! Життя вирує та не дає сумувати!