Натхнення. Частина 1. Вона шукала натхнення в книгарнях

Вона шукала натхнення в книгарнях.

Вона любить книгарні. Навіть коли в кишенях пусто, і вона знає, що не зможе нічого купити, все одно заходить туди. Проходить між заставленими книгами стелажами, зупиняється біля улюбленого відділу, перечитує вже й так добре знайомі імена авторів і назви книжок. Потім обирає ті, які зараз найбільше хотіла б прочитати, розгортає та вдихає їх запах. Вона обожнює як пахнуть книги. Аромат ще свіжої фарби на нових, ніким не перечитаних, сторінках завжди надихає її та пробуджує бурхливе море, на якому пливе човен з вітрилами її фантазії. Вона прокручує книжку в руках, переглядає, перегортає по декілька раз, перечитує звернення авторів, анотації, але ніколи не читає самого твору. Адже це, вона вважає, як з’їсти зовсім малесенький шматочок улюбленого шоколаду - апетит розгориться, а смаку не встигнеш відчути. Тому бере спочатку одну книгу, потім іншу, потім ще, і врешті обережно ставить кожну на своє місце, і подумки говорить "скоро я за тобою повернуся". Вона мріє про власну маленьку книгарню. Вона б облаштувала її так, як подобається саме їй. Там були б тільки особливі книги з красивими обкладинками. Адже зрозуміло ж, що найважливіше - це атмосфера, яка була б в цій книгарні. Там було б дуже затишно… Восени та взимку там пахнуло б корицею, а навесні й влітку - полуницею, вишнями, м'ятою та квітами. Там були б красиві маленькі столики, за якими відвідувачі могли б пити свіжомелену ароматну каву або ж трав'яний чай. А ще в її книгарні завжди всі усміхалися б, це повинно бути місце щасливих людей, причал на якому модна було б знайти короткий відпочинок. А якби хтось приходив засмучений, то вона б наливала для цієї людини горнятко кави й знаходила б теплі та влучні слова, які б вмить розвівали увесь смуток. Вона обов'язково знайшла б слова, які торкнулися б глибоко, в саме серденько, і допомогли б знайти душевну рівновагу. Там ніхто не почувався б самотньо. В її книгарні можна було б спілкуватись, сміятись, чи просто сидіти біля великого вікна і вести щирі розмови. Ця книгарня була б геть не схожа на інші, вона була б дуже особливою. А ще, що дуже важливо, там завжди лунали б звуки джазу, вона б вмикала New Waltz Фреда Нардіна, Sammer in the Central Park або ж інші, не менш чудові композиції, і в повітрі ширяв би творчий настрій.

Вона любить ці мрії, і щоразу, заходячи в книгарні, уявляє, як приходитимуть такі ж книголюби до неї. В книгарнях вона відпочиває і знаходить натхнення.