Оповіді за чашкою чаю

*9*

Є у добі такий час, коли все на світі затихає: припиняються усі гуляння, спустошуються вулиці, розбрідаються по будинкам і вкладаються спати ті, хто до того був зайнятий кропіткою роботою чи ба відпочивав до синіх чортиків, десятий сон переглядають ті, хто ліг спати вчасно, бо час пробудження ще не настав. У гніздах сплять пташки, приховавши дзьоби під крильцями, у будах – собаки, згорнувшись клубочком, не жужить над вухом жодна мошка, квіти й ті ще не розкрились, не зрушили спокою вранішньої роси. Здається, навіть вітер зупинив свою бурну діяльність. Настала цілковита безтурботна тиша.

Таке явище природно спостерігати о третій годині ночі, навіть зважаючи на коливання часових рамок залежно від зміни пори року. У такий час і думається пошепки. У сакральний, мовчки визнаний усіма на світі, відрізок часу від третьої до четвертої години ранку рідко хто насмілюється висунутись зі своєї домівки. Навіть нещасні, що страждають хронічним безсонням, у такі моменти просто мовчки споглядають на світ, що, здається, завмер, і десь далеко летять у своїх думках.

Якщо о третій годині ночі ви, крізь вікна свого будинку побачите, як хтось, ігноруючи усталені норми мовчазного кодексу, ризикує швендяти вулицями, знайте, він або хворий, або чаклун. Ні́чого простим смертним робити за межами помешкань о тій священній порі. Порі найглибшого й найбільш безпробудного сну, який о третій годині споріднює усе живе в найближчих околицях, який спільний для всього люду. Незгірше туману на пустирі, сон у священний час єднає всіх сплячих без винятку. Верхом грубих манер є порушення цього спокою, нахабне вторгнення у людський відпочинок і порушення зв’язків сполучення між людьми – ось чим насправді є, здавалось, безневинна прогулянка о третій ночі.

Чи доводилось вам ні з того ні з сього раптово прокидатися у темну пору доби, не розуміючи, що взагалі трапилось і хто порушив ваш сон? Якщо ні, ви – щасливчик, якщо так, будьте впевнені, тієї хвилини хтось абсолютно аморальний розсікає вулицями, нехтуючи правами і потребами сплячих людей-побратимів.

Чи доводилось вам самим вирішувати, що краще – прогулятися до-схід-сонця чи лишитися вдома? Якщо ні, ви знаєте мою відповідь, якщо так – схаменіться! Перечекайте годинку-другу і йдіть, вас не триматимуть, тільки, благаю, не порушуйте ідилії сплячого світу. Подумайте про нього і колись Всесвіт попіклується про вас. Колись, не дозволить нахабам порушити ваш симбіоз зі світом у сакральний час.

*Тут можна було б розписати ритуал пробудження й послідовні за ним діяння, втім ґречно буде лишити хоч і не великий, але простір для містичного періоду трьох годин ночі. Глибокий сон і монотонне дихання поєднує в такі моменти нас усіх.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше