Оповіді однієї літери

Вогняна Відьма і Водяник

Вечір.

 Величава Ворохта вабила вересом. Вузька водойма виблискувала, вкриваючись вечірніми вогниками.  Водяник, величний володар вод, виплив, витираючи власне волосся:

 

– Відьмо, виходь! Вибачень вистачило вже! – вигукнув він, витріщаючи великі вирячені очі.

Відкілясь вискочила Відьма. Вона виглядала впевнено, водночас вороже.

 

– Водянику, вір відаючим! Ваше водне володіння втратить важливість. Вогонь вартий володарювати! – визвірилась волаючи.

– Вогонь? Вигадки вигадуєш, Відьмо! Варнякання влаштувала. Вода все витримує! – відрубав Водяник, відчуваючи внутрішній вир. - Вогнем ви варварство вчиняєте. 


Відьма вибухнула вогняним вихором. Вона вар’ювала, викрикуючи:

– Влада вогню вища! Варіанти відмови – відсутні!

Водяник, витримавши вибух, викликав величезний водоспад - величне видовище. Вогонь вщух. Відьма втомлено впала.

 

–Вибач. Відмовляюсь вирішувати. Вважай виграв. Вода важливіша… – вимовила вона, — Визнаю.

 

Водяник вклонився.

 

– Відьмо, вічність води варта віри. Вгамуй вогонь. Відтепер взаємний вибір – вода.

 

Відьма, визнавши важливість води, викликала вітер, вирушаючи в вічність. Верболози ворухнулись від вітру. 
Визолочені волелюбні вощанки вистелилися вздовж витоку. Водяник всміхнувся, вдячний вечору.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше