Оповіді однієї літери
Магічний Млин Мольфара Мирона
Маленький Михайлик мешкав у милому містечку. Мати Михайлика - мудра Марта, милувалася мріями малого мандрівника. Михайлик мріяв мандрувати магічними місцями, милуватися мальовничими монастирями, млинами, маєтками, малювати мармурові монументи.
Минав місяць, малюк міркував:
– Має бути мій момент!
Миті мимоволі минали.
Мандруючи мальовничою місциною, Михась натрапив на масивний млин. Млин мав містичний малахітовий метал, мерехтів місячним маревом. Малюк, мовчки, милувався млином.
Мелодійною мовою, млин мовив:
– Малий мандрівнику, маєш мужність?
Михайлик миттю метикував:
– Маю!
Млин магічно матеріалізував мольфара. Мирон, мольфар могутній, мовчки медитував. Михайлик мовив:
– Майстре, мрію мандрувати!
Мирон мирно малював мапу. Мапа мала маршрут:
– Містичні місцини, мармурові монументи, морські мости. Мандруй мужньо, малий!
Михайлик мчав магічною місциною, милуючись могутніми мармурами. Морські міражі, місячні мерехтіння, мохові меридіани – мандри манили.
Могутня магія млина матеріалізувала марево. Мирон мовив:
– Мужність, мудрість, мрія – майбутнє мандрівника.
Михайлик, міркуючи, мовив:
– Маю мету – мандрувати, мислити, малювати.
Мить минала, Михайлик мчав манівцями, маривши магією. Мирон, мовчки, милувався мандрівником. Млин мовчав, магічно мерехтів, милуючи манірну мавку. Мережуваті метелики метушливо майоріли мигцями.
#3853 в Різне
#838 в Дитяча література
Відредаговано: 08.12.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
