Коли сьогодні була дома,
То боліла моя душа.
Хоча здавалось, Мала б бути щаслива!
Ніби знову своя - а виявилось чужа.
Мене не знали, ігнорували.
Ніби знаю, що на роботі,
Ніби знаю, що зайняті
Але я була забута.
Забута там, де колись була жива.
Ой дивно, і людей знаю.
Імена пам'ятаю.
Вподобання, характер, усіх.
Враз стали чужими і незнайомими.
З'явились нові люди вдома.
І добре, дім вже не мій
І добре, що він не бачить сліз.
Мій єдиний біль.
Відредаговано: 15.05.2026