36

Коли Заславський виходить зі спальні, я ще кілька хвилин дивлюся на зачинені двері, намагаючись усвідомити, що щойно почула. Двадцять тисяч доларів за танець зі мною! За ці гроші можна погасити майже половину Вікторіїного боргу, купити пристойну автівку або винайняти квартиру на кілька років. А цей нахаба повідомляє про таку суму з байдужістю, з якою звичайні люди замовляють каву. І найобразливіше, що він навіть не запитав, чи хочу я брати участь у благодійному аукціоні. Хоча кого я обманюю? Заславський узагалі рідко цікавиться моїми бажаннями, якщо вони не збігаються з його планами.

Я вже збираюся піти за ним і висловити все, що думаю про продаж танців із живими людьми, коли телефон повідомляє про нове повідомлення. Пише Рита. Вона запитує, чи можна їй прийти допомогти мені з підготовкою до вечора, і додає цілу низку сердечок. Схоже, сестра Заславського вирішила остаточно спокутувати свою провину за фотографію. Відповідаю згодою та падаю на ліжко, важко зітхаючи.

За годину моя спальня перетворюється на філію дорогого салону краси. Дві жінки з величезними валізами косметики, чоловік із чохлами для суконь і ще одна дівчина, яка відповідає за прикраси. Наче готують до червоної доріжки голлівудську акторку. Рита крутиться між ними, захоплено розглядаючи вбрання, а я сиджу перед дзеркалом і намагаюся не думати, скільки коштує все це задоволення. Особливо коли стилістка розкладає переді мною три сукні й повідомляє, що їх підібрали спеціально під мою зовнішність.

— Я б радила ось цю, — каже вона, знімаючи з вішака темно-синю. — У вас чудова фігура, і такий фасон дуже гарно підкреслить її переваги.

Я розглядаю тонку тканину, відкриту спину й розріз, який закінчується на рівні, де, на мою думку, пристойні сукні повинні починатися. Поруч висить стриманіша чорна модель і срібляста, розшита дрібними блискітками. Обираю чорну, але Рита одразу починає протестувати. Вона прикладає синю до моїх плечей, відступає на крок і задоволено всміхається.

— Софі, повір, Артемові сподобається!

— Мене не цікавить, що сподобається твоєму братові. Мене цікавить, чи зможу я в цьому нормально дихати.

Стилістка запевняє, що жодних корсетів сьогодні не буде, і я нарешті погоджуюся приміряти синю. На диво, вона сидить ідеально. М'яка тканина облягає талію та стегна, відкриває плечі й частину спини, а розріз дозволяє вільно рухатися. Коли я повертаюся до дзеркала, навіть не одразу впізнаю власне відображення. Сукня робить мене вищою, стрункішою й додає якоїсь незвичної впевненості. У такому вбранні хочеться випростати плечі, підняти підборіддя та сяяти.

Потім починається справжнє чаклунство. Моє волосся укладають великими м'якими хвилями, піднімають із одного боку й закріплюють непомітними шпильками, залишаючи відкритими шию та плече. Макіяж роблять виразним, але не надто яскравим: підкреслюють очі, додають трохи сяйва шкірі й обирають помаду теплого рожевого відтінку. На шию мені одягають тонке кольє з маленьким каменем, а до вух підбирають сережки, які ледь торкаються шиї. Коли стилістка нарешті відступає й дозволяє подивитися на себе, я завмираю. У дзеркалі стоїть красива, впевнена жінка, яка, здається, чудово знає, чого хоче від життя. Шкода тільки, що справжня Софія Коваль досі поняття не має, як вибратися з халепи, у яку втягнула її старша сестра.

— Ну все, — задоволено оголошує Рита. — Тепер мій брат пошкодує, що взагалі погодився на той аукціон.

Я сміюся, хоча від її слів у грудях чомусь виникає дивне хвилювання. Дурниці. Артем бачив мене в різному вигляді, зокрема сонну, роздратовану й мало не непритомну після невдалого уроку танців. Навряд чи одна гарна сукня здатна змінити його ставлення. 

Та коли спускаюся сходами й бачу Заславського біля виходу, мені раптом стає страшенно цікаво, чи помітить він різницю.

Він стоїть боком до мене, розмовляючи телефоном, і щось коротко відповідає співрозмовнику. На ньому чорний смокінг, біла сорочка й метелик. Волосся акуратно вкладене, на зап'ясті блищить годинник, а вся його постать випромінює звичну самовпевненість. Я мимоволі сповільнюю крок, розглядаючи його. Несправедливо, що цьому чоловікові достатньо вдягнути дорогий костюм, щоб виглядати так, наче його щойно запросили зніматися в рекламі.

Почувши стукіт моїх підборів, Артем обертається. Спочатку ковзає поглядом мимохіть, явно збираючись сказати щось про час, але раптом замовкає. Його погляд повільно повертається до мого обличчя, опускається відкритими плечима, талією й зупиняється на розрізі сукні. Я бачу, як змінюється вираз його обличчя, як він випрямляється й опускає телефон, навіть не попрощавшись зі співрозмовником. Кілька секунд Заславський просто дивиться на мене, і від цієї незвичної мовчанки в мене починають палахкотіти щоки.

— Щось не так? — запитую, зупинившись на останній сходинці. — Якщо ти знову збираєшся критикувати мій одяг, попереджаю: цього разу його обирали твої спеціалісти.

Він переводить погляд на моє обличчя, наче тільки зараз пригадує, що я вмію розмовляти. Потім повільно прибирає телефон у кишеню й підходить ближче.

— Сукня гарна, — нарешті вимовляє він. — Але розріз трохи зависокий.

Я не стримую усмішки. Ось він, мій знайомий Заславський. Навіть коли жінка виглядає розкішно, цей чоловік неодмінно знайде, до чого причепитися. Особливо якщо йдеться про мене.

— Дякую за комплімент. Я передам стилістам, що наступного разу потрібно принести паранджу.

Артем хмуриться, але нічого не відповідає. Натомість подає мені руку, допомагаючи спуститися з останньої сходинки, і я раптом помічаю, що його пальці затримуються на моїй долоні трохи довше, ніж потрібно. Можливо, мені просто здається, але від цього дотику по шкірі пробігає приємне тепло. Я швидко забираю руку й удаю, що страшенно зайнята поправлянням сукні.

Дорогою до місця проведення вечері ми майже не розмовляємо. Артем переглядає повідомлення, іноді відповідає на дзвінки, а я дивлюся у вікно й намагаюся заспокоїтися. Мене хвилює не стільки сам захід, скільки перспектива опинитися серед людей, які звикли оцінювати інших за вартістю годинника й прізвищем. Хоча, можливо, це несправедливе упередження. Зрештою, сьогодні я теж виглядаю так, наче можу дозволити собі купити невеличкий острів.