Розділ 6 (Влад)

  Дивитися на Катю це одне задоволення, її фіалкова сукня така неймовірна, а її веснянки й прекрасне личко лише доповнюють образ. Як же ж мені кортить їй все розповісти, але ще за рано, ще не час. 
- До речі, я так і не запитала, а як ти дізнався, що я була з Ентоном в бібліотеці?- бляха, мені так важко про це згадувати, вона не хто заслуговує на все це гівно.
- Я вийшов на двір покурити, але там було багато народу, я вирішив піти на задній двір, там нікого не було, я запалив цигарку, затягнувся, - в моєму горлі пересохло,- і я почув чиїсь крики, ну, а далі ти сама все знаєш.
Вона опустила голову, було зрозуміло, що вона дуже засмучена.
- Будеш?- я протягнув для неї цигарку.
Було видно, що вона задумалася, а вже потім відповіла.
- Ні, дякую.
- Ось і правильно, я свою першу цигарку також спробував, коли був дуже засмучений. З того часу я курю цигарки щоразу, коли нервую. Без них, я почуваю себе жахливо, вони дуже допомагають заспокоїтися.
- То ти куриш цигарки, лише, коли нервуєш?- не подумавши я відповів.
- Так,- ще разок затягнувся, моя цигарка була вже майже скурена, тому я її викинув у траву.
- То ти зараз нервуєш?- от чорт, я не подумав.
- Ні, з чого б мені нервувати?- я зараз виглядаю повним ідіотом, але я не можу сказати нічого іншого.
- Але сигарета..- вона тихенько засміялася, рай для вух.
- Давай пропустимо цей момент, добре?
- Добре,- вона подивилася на мене, й посміхнулася.
- Зачекай секунду, завмри,- вона нічого не зрозуміла.
Я дістав зі свого карману телефон, увімкнув камеру. Вибрав ракурс, й зробив паро неймовірних фото, вона ідеальна.
- Ееей, - вона почала сміятися, а я ловив кадри.
Після того як я сховав свій телефон до карману, й подивився на місяць, вона заговорила.
- Стоп, тепер ти завмри,- я розумів, що вона зараз буде робити, мені стало смішно.
Вона зробила паро моїх фото, ми обоє сміялися, а потім сиділи мовчки, й деякий час розглядали зірки.
- Оооо, ти бачив? Бачив? Там зірка впала,- вона так радісно це сказала, немов маленька дівчинка, вона просто зірочка..