Розділ 5

   Ми вирішили йти повз парк, тому що це була найкоротша дорога між нашими будинками. Хоч вже і літо, але вечори зараз дуже холодні. Свят побачив, що мені було холодно. Він поклав свою руку мені на плече й притиснув до себе, я також поклала свою руку йому на талію притискаючись міцніше. Ми йшли мовчки, проходивши повз маленьку кав’ярню.
- Кеті йдем вип’єм гарячої кави?- він пригнув голову, й подивився мені в очі.
Я мовчки потрясла головою, говорячи про те, що я була б не проти. Свят не прибрав руку з мого плеча, ми так і зайшли до кав’ярні. 
- Добрий вечір, бажаєте щось замовити?- мовила неймовірно красива дівчина, вона була офіціанткою.
- Добрий вечір, нам два лате, та дайте будь ласка ось те тістечко,- Свят вказав на мій улюблений десерт, еклер з заварним кремом, та ягідним джемом всередині. 
Я не дуже хотіла, щоб Свят витрачав на мене свої власні кошти. Хоч раніше його й забезпечували батьки, минулого літа Свят пішов на роботу, й взагалі не брав гроші у батьків. Весь цей рік він важко працював, але його погана звичка, принижувати бідніших людей не зникла. Ця якісь у Святославові мене дуже дратувала, і скільки я б не казала йому, щоб він припинив це робити, він завжди каже, що не може це контролювати, але буде виправлятися. 
- Ні, ні, Свят не потрібно, я сама куплю собі тістечко. 
- Кеті, припини, мені не важко купити його для тебе.- Дівчина у якої на бейджику було написано «Юля», усміхнулася нам, та заговорила. 
- Ось ваші напої, та тістечко, смачного, а ще, ви дуже гарна пара!- дівчина мило посміхнулася, й побачивши когось за дверима, побігла до входу кав’ярні.
Ми з Святом переглянулися, та засміялися. Свят взяв стаканчики з кавою, а я взяла тарілку з еклером. Ми сіли за круглий столик, та високі крісла. Сівши я побачила як Юля обняла когось, а потім поцілувала в щічку, я усміхнулася, так як це виглядало дуже мило, але коли вона відійшла від хлопця, я побачила, що він вже дивиться на мене, це був Влад. Я швидко відвела від нього погляд, в середині мене все похололо.
- Мала, з тобою все добре,- я почула, що Свят говорить до мене.
Струснувши головою, я подивилася на Свята й видавила посмішку.
- Так, все супер,- Свят схвально кивнув головою, й продовжив пити свою каву.
Я чим швидше з’їла свій еклер, та допила лате, щоб скоріше піти з кав’ярні. Влад та Юля теж сіли за столик неподалік від нашого, говорили про щось, та дуже голосно сміялися. Напевно їм весело. 
Це я дурепа придумала собі якусь хімію між нами, якої навіть не могло бути. Він просто мій тренер, навіть не друг, просто людина, яка щиро хотіла допомагає мені, навчитися плавати.
- Свят, йдем скоріше звідси,- я ось-ось почну плакати.
- Кеті точно все добре? Ти якась дивна,- Свят почав хвилюватися за мене.
- Так, просто мені стало зле,- я збрехала Святові.
 Що зі мною взагалі, я не розумію, як я могла так сильно покохати людину, майже нічого не знаючи про неї, це взагалі не схоже на мене. Я забрала свою сумку зі столу, й пішла до виходу, Свят пішов за мною. Як тільки ми вийшли, я сказала:
- Свят я хочу трішки прогулятися сама, тим паче до мого будинку ще не далеко.
- Кеті ти впевнена? Можливо краще я пройдуся з тобою?- схоже він дуже злякався за мене.
- Не хвилюйся, все добре. Я напишу тобі, коли буду в дома, - я хотіла чим швидше побути на самоті.
- Ну добре, але якщо що, я завжди на зв’язку,- я просто обняла його.
- Бувай,- боковим зором, я побачила, що по той бік скляних стін, хтось дивиться на мене, перевівши погляд я побачила, що це був Влад.
- На добраніч Кеті,- я відійшла від нього, обернулася, та пішла до дому.
Сльози самі почали стікати моїми щоками. Я не відчувала ніг, було враження, що я просто лечу.
Я не розумію, чому Влад так зачепив мене, але я розумію, що я закохалася в нього по самі вуха. В мене було так мало часу, але стільки нових емоцій поряд з ним. Але тепер все, я знаю, що в нього є дівчина, потрібно змиритися.
Коли я прийшла додому, мама вже спала. А я тихенько зайшла до своєї кімнати, впала на ліжко, й тихенько ридала в подушку, згодом я заснула.

- Доню, чому ти спиш в одязі? – я прокинулася й оглянула себе, а й справді, я спала в одязі. 
- Доброго ранку матусь, я просто дуже хотіла спати, й забула переодягнутися. 
- Але ж ти в мене розкаряка, - ми засміялися.
Цілий день я провила в своєму ліжку, читала милий ромком, та їла шоколадки. Минулої ночі я багато роздумувала про Влада, але сказала собі, що просто перестану думати про нього. 
Беручи ще один шматочок шоколадки, я почула, як на мій телефон прийшло повідомлення.
                     Влад (тренер) 
- Катя, привіт, ти де? Я не бачу тебе на пляжі(
От чорт, я забула його попередити.
- Привіт, в мене сьогодні не вийде. Сорі.
- Ем, окей. На коли перенесемо? 
- Я в загальному більше не планую займатися плаванням, так що, ніколи) 
- Ого, несподівано. Можливо щось сталося, я можу чимось допомогти?
- Ні все чудово, в мене просто пропало бажання. Бувай.
- Зрозумів, бувай.
Чорт забирай, я знову реву, забувши про кляту туш, якою я нафарбувала вії, як стимул, щоб не плакати…

Наступний день:

- Мала, привіт, ти як? Мені здалося, що вчора ти поводилася якось дивно.
- Привіт, вибач якщо вчора налякала тебе, я не хотіла, справді:) Зі мною все окей, просто хочу побути сама.
- Тааак, тут точно щось не те.
Мій телефон почав пілікати, «Контакт «Стела» дзвонить вам по відео зв’язку», я прийняла виклик.
- Кеті, що сталося?- запитав Свят
- Все добре, чесне слово кажу,- я поклала в рот ще одну плиточку шоколаду.
- Ага, це особливо видно по твоєму обличчю.
Я подивилася на своє відображення в телефоні.
- От БЛІН,- викрикнула.
- Ти ж моя пандочка. Не знаю, що там в тебе сталося, але таке враження, що ти ось-ось попадеш в депресію, тому пропоную десь розвіятися.
- Ну не знаю, якось не хочеться,- відповідаю я.
- Бляха, точно. Сьогодні ж у Ентона вечірка.
- Ой, ні. Я туди точно не піду. Там щонайменше буде пів Одеси.
- Кеті, відмова не приймається, вип’єш собі паро кектейльчиків, потанцюєш, і все буде гуд,- в мене не було жодного бажання туди йти, тим паче Ентона я майже не знаю. Я розуміла, що сидіти цілими днями теж не вихід, тому просто кивнула головою.
- Ну добре. Напишеш потім на, яку годину й де саме буд проходити вечірка.
- Ок.
«Виклик завершено»