Розділ 9.3. Чому у мене відчуття, наче ми в пастці?

Томас

Я прокинувся від того, що мені стало фізично боляче від сну, який я бачив. Здавалося, що все це відбувалося насправді. 

Але ще гірше, що перед собою у тому сні я побачив Флав від якої я захищав сестру. 

Цікаво чому? 

А ще щось невловимо змінювалося. Наче з самим простором відбувалося щось неправильне і страшне. 

Та я спробував не думати про це. Можливо будинок грає з нами якийсь жарт, не варто на таке зважати. 

Краще просто почати робити щось інше. 

Хоча не сказав би що тут є чим зайнятися. Вийшов з кімнати і майже одразу ж зіткнувся з Ім Ші Йоном. Тільки ще його не вистачало. 

Я вже хотів щось сказати, але побачив, що виглядав він так, наче спав на ходу. 

– Усе гаразд Ім? – з ввічливості поцікавився. 

– Просто не виспався, – кинув він. 

– Зробити каву? – запропонував, бо все одно ж туди йшов. 

– Був би вдячний, Моррейн. 

Доброта – зло, чому я нормально ставлюся навіть до того, хто може виявитися лиходієм. 

Варто було б з таким завершувати, а то ще не дай Боже і справді повірю, що він хороший. 

Спустившись на кухню я ледь не підстрибнув від того, що побачив там 

– Ти чого Томасе? – здивувалася такій моїй реакції Флав, – я ж не привид, щоб від мене шарахатися, – образилася вона. 

Ні, я маю сказати, що ти мене уві сні з якогось переляку вбила. Ну вибач, краще б уже привид. 

– Та просто не думав, що побачу тут когось, – пробурмотів я дещо розгублено. І зроби дві кави як вже робиш. 

Вона підняла брову, але розпитувати не стала. 

Через деякий час в приміщення прийшов Ім Ші Йон, який виглядав вже значно краще і знову настільки ідеально, що його хотілося чимось стукнути. 

Ця його усмішка дратує. 

– О, сонбенім! – сказала Флав якось надто награно радісно. 

– І вам доброго ранку, агассі, – буркнув він і підійшов до неї, щоб забрати свою чашку і разом з тим ще й її. 

– Кумао? – хоча погляд у неї був хитрим. 

Між ними є якась домовленість, яку я пропустив. 

Хотів сказати, але мовчки забрав каву і сів назад. Хоча мені не подобалося, що це навпроти нього, але зараз він здавався для мене безпечнішим варіантом, ніж подруга. 

Цікаво чого домагається цей будинок? Невже вважає, що нас так легко розсварити. 

Оце вже він дарма. 

– Дивно, чому Терза ще не прокинулася, – сказала Флав, спантеличено дивлячись на настінний годинник, а потім стривожено на мене. 

– І справді, – протягнув я, усвідомлюючи неправильність ситуації, сестра звикла зриватися о шостій ранку, бо ж так можна більше встигнути. 

Але цього разу…ролі змінилися. 

Через деякий час спустилася Фіа і прийшли Реджі і Сіетл. 

– А ви чого? – здивувався я. 

– Та…щоб більше часу провести на природі, – сказала Фіа, але по її тону я зрозумів, шо вона прикидається і причина точно не в цьому. 

– А ми просто так, – сказали ті двоє і це було ясно, що жодної правдоподібності тут немає. 

Реджі завжди був тим, хто спав би цілий день і нічого, а тут…

Щось насувалося, але що зрозуміти було неможливо. 

Та потім день продовжився звично і я вже подумав, що це просто дивний випадок і не потрібно хвилюватися. 

Та вже ввечері, коли ми сиділи в альтанці Ім Ші Йон раптом запитав. 

– Чи не бачили ви чогось дивного останнім часом? 

І говорив він так, наче від цього питання дуже багато всього залежало. 

– Ні, – першою заперечила Флав, хоча думав, що вона знає найбільше. 

І саме це виявилося найдивнішим і найбільш незрозумілим – чому ніхто не сказав правду? Наче у цьому було щось погане. Але якщо це не вирішиться, то як узагалі витримати ці вихідні? 

Швидше б повернутися в Академію!