Ім Ші Йон
Телефон засвітився сповіщенням. Спільний чат і не потрібно було дивитися аби здогадатися, хто ж вирішив порушити цей спокій.
Ерл Флав. А можна пояснювальну бригаду, сонбенім. Що ви їй такого сказали, що могли вивести на емоції.
Ім Ші Йон. А у вас ще й приватності жодної немає.
У наступну мить сповіщення прийшло в особисті. Тому я одразу ж замінив імя контакту на нормальне. Серйозно, що ще за Ерл Флав, це типу з чаєм пов'язане і бергамотом?
( Я за те, що насправді це якась абревіатура)
Флаверлі. Є. Чого ви вічно скаржитеся, вам точно 29, сонбенім.
Ім Ші Йон. А вам точно 28, оріні?
Флаверлі. Ви такий противний, то що?
Ім Ші Йон. Сказав те, що вона хотіла почути.
Флаверлі. Ну ви прям ідеальний головний герой, нічого не скажеш. Але знаєте я вам не довіряю і не збираюся цього робити, арассо?
Я недооцінив її. Вона здавалася просто надто гучною, такою, що багато сміється і не несе жодної небезпеки. Але я прорахувався і це багато мені коштувало.
Ім Ші Йон. Прийму до уваги ваші слова, агассі.
Флаверлі. Панночка, мені подобається, називайте так і надалі, якщо хочете аби я до вас добре ставилися, сонбенім.
І я був певен, кожного разу вона говорила це з сарказмом. Розмова з нею була завершена, але особисті знову рясно сповнилися нових повідомлень, наче з того рогу достатку.
Спочатку зайшов до Томаса.
Томас. І як Ім, вийшло щось?
Ім Ші Йон. Твоя порада була дуже корисною.
Томас. Я навіть трохи засмучений, що лише від тебе вона це справді почула. Ми витратили скільки часу. Але я щасливий, що принаймні у тебе вийшло.
Так мої слова насправді в дечому були заслугою Томаса. Ось чому ми так різко змінили свою думку. Незадовго до цього я написав йому першим і запитав про те, що я можу зробити для Фіони. Адже вона викликала бажання захищати її. Щойно я її побачив, мені захотілося зробити для неї щось справді хороше.
І на відміну від усіх моїх колишніх її я не хотів втягувати у свої справи. Вона ж не рахується.
Хоча хто його знає, потрібно діяти за обставинами.
Я заплющив очі і занурився в сон, останнім часом я відчував себе втомленим, наче хтось повільно і майже непомітно витягував з мене сили.