На декілька миттєвостей знову запанувала мовчанка.
Кожен обдумував сенс повідомлення і зважаючи на емоції, які змінювалися на обличчях інших він їм точно не сподобався. Подив, розчарування в собі, смуток і врешті решт відверта огида.
– От же вишкребок, – не втримався, – я ж все правильно зрозумів, – серйозно подивився на бліду Дельфі.
Вона тільки змогла, що кивнути. Бачити її такою була справді надзвичайно дивним, наче інша людина.
– Аж захотілося роздерти, – буквально зашипів Реджі, починаючи перетворюватися в кота, здається Фамільяр хотів виконати свою погрозу тут і зараз.
Брігель присіла на землю і взяла його на руки. Після чого почала повільно гладити його шерсть, заспокоюючи.
Він ще зробив декілька спроб вирватися, але одразу ж втихомирився, мабуть, боявся нашкодити їй. До інших він ставився з котячою байдужістю, та Брі для нього була усім його світом. Який він завжди захищав.
– Скажем про це Фіоні? – обережно поцікавився Айзек.
Це справді було важливим, але надто ризикованим.
Я оглянув присутніх – усі мовчали, не знаючи, що відповісти. Мабуть, гадали над тим, а чи повірить нам Фіона. Здогадуюся про відповідь. Пошле вона нас з такими заявочками, кудись в дельту.
Отже, план має бути іншим.
– Скажем про колишніх, вона й сама зрозуміє, що це підозріло в деталі вдаватися не треба, – відповів безапеляційно, – а тепер, хто за те, щоб почати Операцію з порятунку Фіони? – подивився з рішучістю.
Цього разу відповідь була одностайною.
– Єдине, чи можна, щоб до нас приєднався ще дехто? – водночас сказади Брі і Дельфі.
– Кажи перша Дельфі, – буркнула вона.
З часу її повернення між цими двома досі був холод і це засмучувало нас всіх. Цікаво, чи помиряться вони колись по справжньому? Можливо й ні.
– Арвін, не знаю навіщо йому це, та сказав, що якщо ми щось задумали, то він хотів допомогти, – відповіла вона, хоча увесь її тон, наче говорив – тільки спробуйте погодится.
Я переглянувся з іншими і усміхнувся змовницьки.
– А я проти, – раптом сказала Селестра, – якщо він тут буде, мене не побачите більше.
Я відчув як занепокоєння наростає ми ще не почали рятувати Фіону, а вже перші проблеми маємо. І як зупинити таку важливу для нас людину. Адже її інформація – золото.
– Ти диви як заговорила, – сказала Кора, – а ти йому хто колишня чи сестра? – поцікавилася вона з насмішкою.
Як завжди розслаблено спершись на крісло.
Відповідати вона не стала і вже хотіла вийти, коли її зупинив голос Брігель.
– Тесс ти ж тут?
Тесс. А куди б я ділася. Рада тебе чути, моя дорога.
– Не пиши книгу про Селестру. Бачиш їй щось не подобається, – сказала вона і подивилася на названу дещо зверхньо.
Вона зробила крок назад, потім ще крок, а тоді опустилася назад на крісло.
Тесс. Вона використовує мене, щоб маніпулювати іншим, який жах!
– І ви авторко Еліс, а ще швидше за все Лисиця і Асін, – почала Брі перераховувати одне за одним імена, які вже стали знайомими.
Лише про Асін ми знали найменше, адже у справі порятунку самої Брі участі вона ще не брала.
Еліс. Спалила всю контору. А взагалі ти планувала писати книгу про Селестру?
Тесс. Моя ідея трішки накрилася, бо корейський персонаж спочатку був для неї, а тут на тобі, тому я знову не в лефрідж і торн.
Лисиця. Час ще є.
Ще дивніше сталося далі, адже прямо перед нами з'явився блакитний екран як оце в історіях про системи.
– Це теж Асін зробила? – запитав.
– Швидше за все, – знизала плечима вона, – якщо чесно усе, що я про неї знаю з книги “Чи кохаєш ти мене” Тож, якщо цікаво ви знаєте, де можна її знайти, – ледь всміхнулася вона.
А ну точно, мабуть, на тому сайті, де вона книги читає. Потрібно буде пошукати в інтернеті і прочитати про неї більше, якщо вже вона буде з нами.
– Якщо з цим завершили то потрібно придумати назву.
– Як щодо "Операція. Врятувати подругу"?
– Не погано, – кинула Дельфі, – коротко і ясно.
– І що добре не сказано прямо, то ж не одразу здогадуєшся, – додала Інна.
– Тоді вирішено, – усміхнувся я.
Тепер залишалася найважча частина розподілити обовязки і визначити план дій.