Розділ 5. Фіона починає здогадуватися.

– Ші Йон сонбе, дозвольте дещо у вас запитати, – покликала вона його в коридорі Академії, коли він саме поспішав до аудиторії. 

– Що саме Фіоно ссі? – обернувся до неї і відповів зі звичною усмішкою. 

Вона віддихалася і видала на одному подиху поки не передумала. 

– Як так що у вас 14 колишніх?

– Хіба це багато? – щиро здивувався він. 

– За пять років і при тому з закономірністю в чотири місяці, то ви мене кинете десь так в липні? – сказала вона з лукавством. 

Він задумливо подивився у вікно, а тоді знову спрямував свій погляд на неї. 

– А нічого, що ви перші запропонували зустрічатися, Фіоно ссі. Це мені варто питати, чи не кинете ви мене? – дозволив розсміятися собі з її слів.

Вона ображено насупилася. 

– Я над цим подумаю, – і не попрощавшись пішла в свою аудиторію. 

На артефакти краще не запізнюватися, якщо вона не хоче отримати штрафні. У її планах було завершити академію з дипломом. 

Дивно, але друзі виглядали так, наче сьогодні узагалі не спали. Навіть Терза щосили робила спроби не закривати очі, але все одно лягала на руки. Отже, Томас не все їй розповів і вони мали вирішувати щось ще. 

– Інно, Флав, що сталося? – запитала сідаючи поруч, хоч і здогадувалася, що не почує нормальну відповідь.  

– Готувалися до пар…– почала Інна, але під її поглядом замовкла і відповіла, – просто будь щасливою, Фіо, а ми розберемося, – твердо заявила вона і відвернулася. 

Хотіла запитати щось ще, але продзвенів дзвінок, тож розмову прийшлося відкласти до кращих часів. 

Якщо це не авторське втручання, то я не знаю як це інакше назвати. 

Тесс. А я тут до чого, це класика жанру. 

Та в будь якому випадку потрібно було зосередитися на парі. Професор Сильфід зайшов в приміщення і здивовано оглянув залу. 

– Сьогодні тема уроку Артефакти контролю снів. Що ви про них знаєте? 

І якщо б зазвичай Брі підійняла руку, адже знала про них найбільше і першою бігла б демонструвати навички зараз вона навіть не відреагувала. 

На декілька коротких миттєвостей запанувала тиша і всі чекали на те, що він скаже і чи отримають друзі покарання. 

– Спіть вже, що поробиш, – нарешті прийняв рішення, – але після пари в моєму кабінеті! – для годиться сказав він холодно. 

– Так, професоре Сильфіде! – і навіть Тереза без жодної краплі совісті спокійнісінько заснула. 

Тесс. Без жодної краплі спокою. Ні, серйозно, чому в мене інколи трапляються такі дивні заміни при тому, що я добре знаю, що маю написати. 

Що ще більш дивне, що це дозволив професор Сильфід якого ми всі називали драконом. І навіть вів пару на пів тона тихіше, аби їм не заважати. 

Можливо я сплю? Чи прокинулася в іншій реальності, як колись розповідала Брі? 

Відчула себе самотньо, бо одна серед них мала записувати лекцію, а вони ж навіть не заслуговують, щоб я її давала переписати. Ну серйозно, що ще вони такого знають, що категорично не може бути відомим мені.

Гаразд, хай роблять, що хочуть так і бути не втручатимуся. 

“Артефакти для контролю снів завжди роблять з таких матеріалів як аквамарин, бірюза, бурштин і гранат. Форма має бути достатня аби замкнути свідомість уві сні і могти керувати сном. Кругла заборонена, вона може спричинити сонний параліч. Тканина лише бавовна…”

Тесс. Вам теж прийшлося здавати який матеріал правильний. 

Еліс. Я нічого не вгадала. Так, яка правильна відповідь? 

Асін. Бірюза, Аквамарин і останні два не знаю. Тессі? 

Тесс. Бурштин і Гранат, прийшлося дивитися список дорогоцінних каменів, але я змогла. І я ж просила не називати мене так, Сіно. 

Еліс. О дяка, щоб я без вас робила. Але чого такий набір?

Тесс. Швидше за все природність. А ще вода направляє, а вогонь стримує, якось так? 

Асін. Щоб ми без тебе робили, але хіба не мало б…а хоча ні, точно правильно. 

– Наступного тижня у вас практична, не забудьте все підготувати і записати. 

Уперше відчула себе дивно, зараз я б мала бути з моїми друзями, та виявилася так легко викинутою за борт. Та відчуття зради не було, навпаки я відчувала суперечливу вдячність. Адже з одного боку вони так багато для мене роблять з іншого діляться інформацією порційно. 

Тож як до цього ставитися я не знала. 

Вирішила зачекати їх біля аудиторії, на лавці. Поклала сумку і зручно вмостившись почала дивитися на двері. 

– Фіоно ссі, ви вже закінчили? – почула знайоме звертання і підвела погляд. 

Ші Йон стояв навпроти і як завжди виглядав так, наче якийсь актор. Серйозно, як можна так ідеально виглядати, коли ти студент. Він точно навчається чи приходить тільки для галочки?  

– Так, а ви? – напротивагу своїм думкам її усмішка була радісною, – Що взагалі вивчають на додаткових? – поцікавилася, коли він сів поруч. 

Зазвичай цю інформацію засекречували, але ж хоч щось має бути відомо. 

– Різне, – знизав плечима він, – я – більш детально про ілюзії і контроль через сни і як його можна уникнути, – відповів, а тоді запнувся, наче сказав щось зайве і тепер не знає чи продовжувати чи замовкнути. 

Я обернулася до нього і уважно подивилася в його очі. здається він був розгубленим. 

– З вами хтось зустрівся уві сні чи ви хочете комусь помститися таким чином? – запитала, ніби між іншим і це взагалі немає жодного значення, а потім встала, бо двері вже прочинялися. 

Ші Йон ледь торкнувся моєї руки, зупиняючи, а тоді тихо відповів. 

– Ви не вгадали, я просто хочу захистити декого важливого, ось і все, – а після підвівся зі свого місця і пройшов у інший бік, не прощаючись. 

Це що був камінь в її город. І хто так робить узагалі, але його відповідь усе ж заспокоїла. 

– Як ви? Що насправді сталося? – спробувала розпитати їх, а тоді здогадавшись, що вони нічого не скажуть, перевела тему, – Сильфід назначив вам якесь покарання?