«Там, де пахне м’ятою»

Ця ніч була зовсім не схожою на попередню. Тоді ними керував спонтанний, майже лякаючий вибух пристрасті, а зараз... зараз між ними розквітало щось набагато глибше, ніжніше й відвертіше.

Зазвичай владний, непохитний Острозький, чий холодний розум не здригався навіть перед найважчими операціями, зараз поставав перед нею зворушливо вразливим. У його погляді більше не було професійної суворості — лише безмежна, майже релігійна завороженість. Він свідомо віддав контроль, дозволивши Оксані самій вести цю далеку від правил партію, і це віддане право дарувало дівчині неймовірне відчуття власної цінності.

Коли вона цілувала його — сміливо, гаряче, трохи невпевнено, але з дівочою, чистою щирістю, — Андрій остаточно втрачав зв'язок з реальністю. Земля вислизала з-під ніг. Його великі долоні пригортали її до себе, притискали до міцних, гарячих грудей так сильно, ніби він прагнув заховати її від усього світу у власній душі, розчинитися в її теплі й більше ніколи не повертатися до самотності.

Коли трепетні поцілунки у вітальні переросли в нестримне, запаморочливе бажання, Оксана, не розриваючи їхнього зорового контакту, повільно взяла його за руку. Її тендітні пальці тремтіли в його сильній долоні, але погляд був сповнений такої безумовної довіри, що в Андрія перехопило подих. Вона повела його за собою в напівтемряву спальні, де плавав тихий затишок і запах м'яти.

— Боже, Ксю... що ти зі мною робиш?.. — глухо й важко видихнув Андрій, зупиняючи її біля ліжка.

Його зазвичай пронизливі очі потемніли, ставши майже чорними від пристрасті й глибокої, несміливої ніжності. Його поцілунки ставали дедалі глибшими, вимогливішими, але в кожному з них відчувалася трепетна повага. Вони повільно переміщалися з її зачервонілих губ на гарячі вилиці, тремтяче підборіддя, ніжну лінію шиї й сповзали все нижче, залишаючи після себе солодкі, паморочливі опіки на шкірі.

Сьогодні він принципово не хотів поспішати. Він прагнув розтягнути кожну мить, відпиваючи цю любов по краплі, наче найдорожче ліки. Оксана звивала в його обіймах, задихаючись від лавини відчуттів, які хвилями накривали її з головою. У її животі літали мільйони диких метеликів, а серце калатало так шалено, що здавалося от-от вистрибне. Але Андрій свідомо зупинявся на самій межі, притискаючись лобом до її чола й слухаючи її прискорене дихання. Він прагнув переконатися, що вона щаслива, що її бажання настільки ж глибоке й переконливе, як і його власне.

І Оксана реагувала на кожен його рух. Зникли всі дівочі страхи й ніяковість. Вона сміливо перехоплювала ініціативу, пробиралася пальцями під його одяг, гладила гарячу, натягнуту як струна шкіру на його плечах і спині. Вона кайфувала від відчуття своєї влади над ним, отримуючи чисто чисте задоволення від того, як цей залізний чоловік глухо, стримано ричить від її ласк. У пориві цієї ніжної пристрасті вона шепотіла йому на вухо ті тихі, п'янкі зізнання, яких він ще ніколи й ні від жодної жінки у своєму житті не чув.

Андрій слухав її солов'їний шепіт і не міг повірити у своє щастя. Ця тендітна дівчина, для якої це був лише другий подібний досвід у житті, зводила його з розуму легше й сильніше, ніж будь-яка спокуса у світі. Вона зцілювала його втому, його виснаженість, його багаторічну самотність.

Зрештою, терпіти цієї солодкої емоційної тортури більше не могли обоє. Оксана тихо, зі збитим подихом благала його не зупинятися, просила бути поруч, і кожне це тихе «прошу», вимовлене її солодким голосом, вибивало з нього залишки тверезого розуму, розпалюючи вогонь у крові до максимуму.

Не в силах більше стримувати цей потік почуттів, Острозький здався.

Він був неймовірно ніжним. Зовсім не таким, як учора — без жорсткої квапливості чи гострого тиску. Його рухи були повільними, трепетними, сповненими страху завдати їй болю чи злякати цю кришталеву мить. Андрій дарував їй усьому себе, а Оксана віддавалася цьому відчуттю повної безпеки й безмежного кохання, розквітаючи в його обіймах, мов пелюстки вишуканої квітки під теплим сонцем.

І тільки тоді, коли він почув її рвучий, щасливий видих і відчув, як її нестримне задоволення й любов накривають їх обох із головою, він остаточно випустив усю свою приховану пристрасть назовні, розчиняючись у своїй дівчинці без залишку...