операція "Правнуки"

Андрій кілька секунд дивився їй услід, стискаючи щелепи так, що заходили жорна. Потім він повільно, з кулаками, що ледь не тріщали, повернувся до брата. В його очах палало справжнє багаття.

— Олег….Ти... ідіот— прошипів Андрій, роблячи крок до нього. — Якого біса ти приперся і ляпнув цю дурню?!

Олег, який взагалі не зрозумів, що щойно відбулося, лише здивовано підняв руки в захисному жесті, а потім на його обличчі знову розпливлася хитра, знущальна посмішка. Він весело зачепив брата ліктем у бік.

— О-о-о, та ти подивися на нього! Невже нашого великого, непохитного доктора Острозького щойно взула на поворотах звичайна медсестра? Братику, та вона тебе відшила! Прямо на моїх очах! Це ж історичний момент, треба терміново випити за це в клубі! Вона красуня, друже, але характер — чистий кремінь. Ну що, їдемо заливати твоє перше серцеве фіаско? — весело підсумував Олег, засунувши руки в кишені дорогих штанів.

Андрій зупинився біля дверей свого авто, міцно стиснувши ручку. Він повільно повернув голову до брата, і його погляд міг би спокійно замінити лазерний скальпель.

— Якщо ти зараз же не зникнеш з моїх очей, Олеже, у моєму відділенні звільниться одне ліжко. Спеціально для тебе. Без черги.

Але Олега цим було не пройняти. Навпаки, його очі зрадницьки заблищали від азарту. Він театрально притис руку до серця й похитав головою:

— Ой, як ми розлютилися! Ну точно — попався наш лікар. Слухай, Андрюхо, а давай я зараз наберу бабусю Марію? Уявляю її реакцію! Вона ж там із Сергієм уже третій тиждень нові варіанти заповіту переписує, щоб змусити нас одружитися. А тут такий інфопривід! Я їй так і скажу: «Бабусю, відкупорюй наливку, крига скресла! Андрійка якась дівчина щойно одним поглядом на нуль помножила, він стоїть і димить від злості». Марія ж одразу почне замовляти весільний коровай та вишивати повзунки для правнуків!

— Зникни, — процідив Андрій, відкриваючи дверцята.

— Та ладно тобі, я ж любя! — Олег закинув голову і розсміявся. — Просто попередь, коли ви з Оксаночкою вирішите подавати заяву. Я як найкращий рієлтор міста підберу вам чудову сімейну квартиру. З великою дитячою, як Марія любить. Щоб правнукам було де ганяти. Навіть знижку зроблю по-братськи!

Андрій уже тримався за ручку дверей своєї машини, але слова брата про весілля, дитячу кімнату і, головне, про те, що його «взули на поворотах», змусили його завмерти. Внутрішній голос кричав, що треба їхати додому й обдумати все, але чоловіче еґо та поранена гордість хірурга взяли гору. Хто він такий? Завідувач відділення, чоловік, який ніколи ні під кого не підлаштовувався. Та всі дівки просто стелилися перед ним. Він навіть їх імена не запам’ятовував. З якого дива він має сумувати через те, що медсестра просто забрала свою машину?

Андрій різко відпустив ручку дверей, повільно повернувся до Олега і холодно, впевнено посміхнувся.

— Квартиру? Знижку? Олегу, ти перегрівся на роботі, — спокійно сказав Андрій, поправляючи манжети сорочки. — Якщо ти думаєш, що мене хвилює характер дівчини, з якою я просто працюю, то ти погано мене знаєш. Бабусині казки про правнуків залишаться казками.

Олег здивовано підняв брову, не очікуючи такої швидкої зміни настрою.

— То що, невже наш доктор повертається в гру? — з азартом запитав молодший брат.

— Я з неї й не виходив, — Андрій дістав телефон і кинув його в кишеню піджака. — Зачиняй свій спорткар, я за кермом. Їдемо в твій «Магнат». Мені справді не завадить міцне віскі після важкої зміни. Подивимося, хто з нас сьогодні перший поїде додому на таксі й не сам.

Олег задоволено свиснув і заплескав у долоні: — Оце інша розмова! Справжній Острозький. Дивись тільки, щоб твій білий халат не заважав тобі танцювати. Ключі лови! — він спритно кинув брату ключі від свого авто.

За хвилину спортивна машина з гуркотом зірвалася з місця, залишаючи парковку клініки в хмарі вихлопних газів. Андрій міцно стискав кермо, дивлячись на дорогу. Він був абсолютно впевнений, що за пару годин гучної музики, алкоголю та жіночої уваги він повністю викине з голови Оксану з її гордим поглядом.

Він ще не знав, що це була його найбільша помилка. І що в цей самий момент бабуся Марія, сидячи на своїй затишній кухні, якраз допивала чай і хитро посміхалася, дивлячись на спільне фото трьох онуків. Операція «Правнуки» офіційно розпочалася.