Операція

- Премедикацію робили? – запитала у Ольги сувора, але симпатична операційна медсестра.
- Кудою? – здивувалась жінка. Була у неї така звичка: на всі не зрозумілі питання відповідати саме так.
- Що – кудою? – й собі не второпала медсестра,- руки, як льодяки, всі вени сховалися, нікуди катетер загнати. Це  у вас від хвилювання! А вкололи б релаксантика, ви  розслабилися і все б було просто чудово.
Оля зрозуміла, що премедикація – це щось на кшталт заспокійливого уколу, щоб пацієнт перед операцією в істерику, бува, не вдарився.
- Не робили їй нічого,- замість Ольги відповіла анестезіолог Лєна,- пані, наче, не з лякливого десятку,- посміхнулася вона.
«Це ви так думаєте», - хотіла було сказати жінка, але змовчала. Боялася, аби зуби не почали вибивати дріб.
- Чому ж тоді руки такі льодяні? – не вгавала медсестра.
-  А її через вулицю на візку до операційної везли, - посміхнулась лікарка, вона взагалі була дуже веселим і вправним анестезіологом, - ліфт в підвал не спускається. Тудою хворого не провезеш.
- Ох, житіє моє… - протягла медсестра і скомандувала, - а ну, покачайте кулачок.
Ольга почала слухняно качати кулачок.
Раптом підійшла інша медсестра, висока, дебела, в ядучо-блакитному халаті, й стала перемотувати їй ноги еластичними бинтами.
Ольга, хотіла було спитати для чого, але не встигла. Праворуч від операційного столу, де вона лежала із задертою мало не до шиї сорочкою, з′явився молодий, років двадцяти з невеликим, медбрат. Можливо то був інтерн. Першим її порухом  було прикритися хоч якось. Та молодий чоловік байдуже ковзнув по ній поглядом і почав ретельно обробляти шкіру на череві якоюсь рідиною темно-жовтого кольору. 
«Ну й не треба!», - ні з того, ні з сього образилася Ольга, бо, зазвичай, на її оголене тіло чоловіки реагували зовсім інакше. І тут же почала сама над собою сміятися – чи не дурепа? Знайшла місце красуватися. Ох вже ж це жіноче самолюбство…
Ользі зробилося так смішно, що вона почала хихотіти в голос. 
- О, яка у нас весела пацієнтка! - раптом почула вона звучний, густий голос десь у себе над головою. Раптом подума, чи, бува, то не Господь Бог вже, і знову засміялася – ні, ще рано нібито, - прямо любо-дорого різати!
Ольга мимоволі смикнулася від цих слів. 
- Та не хвилюйтесь,- підморгнула їй веселим карим оком анестезіолог Лєна, - доктор шутют! 
- Ага, - ледве вичавила з себе жінка.
Раптом медсестра у ядучо-блакитному халаті почала прив′язувати їй до столу руки й ноги.
Ольга заклякла. Вона дійсно, не була лякливого десятку, але оця безпорадність її доконувала. 
«Лежиш тут наче курка перед тим, як її мають випатрати,- подумала, відчуваючи чи то злість, чи то перші нотки страху та істерики,- з тобою можуть вчинити, що завгодно, потім списати на… що? Нещасний випадок, чи непередбачувані обставини, як там у них це правильно зветься. І ад′ю – спочила майже сном праведних, не виходячи з наркозу».
Ольга знала, що так думати – негарно. Лікарі і медперсонал були дуже кваліфікованими, не дивлячись на те, що лікарня – найзвичайнісінька, районна. Та, як показувала практика, саме в таких лікарнях дуже часто працюють справжні специ. Але глупі думки все одно лізли в голову. 
- Слухайте,- раптом подала вона голос крізь силіконову маску, яку начепили їй на обличчя, подаючи кисень,- а може мені того…
- Чого? – посміхнувся лікар, натягуючи білосніжні рукавички.
- Місцевий наркоз? – спитала Ольга.
- О, мать-героїня знайшлась,- посміхнувся хірург, - а з якого це переляку, дозвольте спитати?
Ну не могла ж вона йому сказати: лікарю, я до чорта боюся навіть не операції, а оцього безпорадного наркозного стану, в який ви хочете мене загнати. Я взагалі контролер за характером, маю у всьому брати участь. Та в голос Ольга промовила:
- Ну, я дівчина неласкава, раптом після наркозу матюкаться почну, обзиватися, хіба знаєш, що із підсвідомості попре…
Між тим дебела медсестра остаточно прикрутила їй руки й ноги до столу.
- Ну от навіщо це? – все таки не витримала Ольга, очима показуючи на свої кінцівки.
- Щоб ви не смикалися і не заважали доктору працювати, - люб′язно промимрила та.
- Як же я зможу заважати під анестезіює? – не зрозуміла Ольга.
- Наркоз-не наркоз, а ручки-ніжки дригаються, - відповів хірург, обробляючи рукавички, - така людська природа. Починаємо? – спитав він у анестезіолога.
- Як скажете, лікарю, - промовила вона, нахилилася до апаратури і посміхнувшись Ользі, додала, - до зустрічі!
Ользі раптом захотілося втекти, але як і куди? Ту штуку, яка виросла в її череві необхідно було видалити, бо вона вже стискала  всередині все, що можна було стиснути. Тож вона зціпила зуби і прикрила очі.
- Історію хвороби потримайте переді мною,- попросив хірург, - ще раз перегляну.
Раптом в операційній повисла тиша.
- Не поооооняв! - протягнув хірург, - де історія?
Краєм ока Ольга побачила, як витяглись обличчя у персоналу.
- …………. мать його через коромисло! – матюки у хірурга були такими співучими і соковитими, що хоч до словника занось, - гінекологія не передала чи хто з наших прошляпив? Звільню на хер всіх! 
Ольга кутом свідомості, що вже затуманювалася, встигла зрозуміти, що сталося щось не дуже приємне. Та їй вже було абсолютно все рівно. Лампа перед очима почала крутитися, вона сама – кудись провалюватися.
Та все ж вона ще почула, як лікар спитав у анестезіолога Лєни:
- Ти їй уже встигла вколоти? 
І, скоріше відчула, аніж побачила, як та хитнула головою. І все – повний морок…
-… Ну, що снилося? – Ольга узріла перед собою усміхнене обличчя Лєни, - квіткові галявини?
- Ні-чо-гі-сінь-ко! – похитала головою Ольга.
- Як вас звати? – раптом спитала лікарка.
- Ольга, - здивувалася вона – а хіба що? Мені вже встигли змінити зовнішність і паспорт? – пожартувала вона, хоча щелепи немилосердно боліли, мабуть, від дихальної трубки та й язик заплітався.
- Забирайте її, - сказала комусь анестезіолог, - все ок. 
Ольга сяк так пересунулась на каталку і її повезли у палату.
- Історію хоч знайшли? – раптом спитала вона у медсестри, що її супроводжувала.
Та здивовано-перелякано глянула на неї і хитнула у знак згоди головою.
Ольга бачила, як з операційної вийшов лікар, помахав їй рукою, прокричав, що зайде. 
- Тільки пізніше – навздогін сказав він,- ще чотири операції на сьогодні…