24.4

Долінея – не просто паралельний світ. У ній оживають легенди! Наприклад, про Дракона-засновника не чув тільки ледачий. Кожен долінеєць знає, як його відродити і змусити поділитися еліксиром вічного життя. У минулому деяким це навіть вдавалося! То навіщо витрачати час на непотрібну ворожнечу, якщо можна підкорити Всесвіт?

Андрєєв сприйняв цю ідею скептично, але йому подобалося зображувати дипломата і він підписався б під чим завгодно, лише б продовжити свою мить слави. Жаклін теж спочатку не вірила в чаклунство і намагалася пояснити все наукою, однак Керейра влаштував їй зустріч із привидом Дракона Нордеса, і сумніви зникли.

Незабаром до організації приєднався Патрік Макалістер, і «МАКІС» офіційно розпочала свою діяльність.

– Макалістер, Андрєєв, Керейра, Сон, – міркувала Жаклін. – А хто п’ятий?

П’ятою була Ігнатьєва – загадкова персона, людина всередині системи, троянська конячка, як називав її Мануель. Особистість цієї учасниці не розголошувалася. Керейра говорив, що вона – його порятунок у випадку, якщо інші залишать гру або зрадять. До зустрічі зі мною Жаклін не вірила в її існування – вважала, керівник підстраховується. Андрєєв, Патрік і найманці думали так само.

З віком Керейра став жахливим параноїком. Він єдиний ходив поміж світами і проводив інших, тому міг закручувати гайки безкінечно. «Запобіжники від зради», тотальний контроль… Тиск посилювався, але Жаклін не знаходила сил, щоб відступити. Вона пожертвувала кар’єрою і сім’єю, їй нема про що шкодувати і нікуди повертатися. Здатись – або зробити неможливе, увіковічити своє ім’я? З її погляду, навіть роздумувати не мало сенсу.

Потім Керейра продемонстрував дію імпланта на одному з піддослідних «варіантів» (номер два, здається) і повідомив, що це – розширена можливість «запобіжників». Відтепер йому належить не лише життя членів «МАКІС», а й їхній розум. Щось не влаштовує? Нехай спробують позбутися пристрою. Керейра не триматиме зла і прийде на похорон ослушника.

Вибір зник. Взагалі. Усе вирішили за Жаклін і за інших. Вони спіймалися на гачок і не могли зіскочити безкровно!

Андрєєв сміявся зі страхів колег. На його думку, технологія імпланта-контролера занадто цінна, щоб розкидатися нею. Він відкрито глузував з погроз Керейри, і з часом Жаклін теж повірила, що все це блеф, маріонетки – винятково «варіанти».

Так вона вважала доти, доки не зустріла мене – «людину з МАКІС», що явно була під чиїмось впливом. Кошмар перетворився на дійсність, та ще й привид Дракона-засновника з’явився поруч… План Керейри працював, от тільки жертвою в ньому став не дурний «варіант», а спільниця!

«А наступним буде хто? Я?!» – хвилювалася Жаклін.

Вона поділилась побоюваннями з Патріком, і він нагадав: у організації діє саботажник. Можливо, це Ігнатьєва, і Керейра так її карає?

Стрільба зі снайперської гвинтівки розхитала теорію. Шкідник існував, але він – не Ігнатьєва. Не могла ж вона стріляти в саму себе?

Жаклін знову поспішила до Макалістера і дізналася свіжу новину: в програмному забезпеченні стався збій, імпланти працюють нестабільно, тому повернення «Айри» (або її імпланта) в Ластонію особливо нагальне. Так-так, Керейра наказав будь-якими способами видерти з «леді ​​Айри» імплант. Той самий імплант, який (всі говорили!) вибухне, якщо його витягати!

Проявити відданість агентка Жако Лей не встигла – її заарештували, перш ніж вона зважилася на щось серйозне.

***

Все це Жаклін розповіла на одному подиху. Потім попросила води і почала жадібно пити, не помічаючи, що краплі падають на її коліна.

– Уточніть кілька моментів, будьте люб’язні. – Кано нетерпляче дивився на неї. – Зустріч із привидом Дракона-засновника… Коли вона відбулася? Навесні минулого року?

Жаклін похлинулася ковтком і закашлялась.

– Навесні? – продовжував Кано. – Ви відвідали вночі палаці й зіткнулися з Драконом Нордесом, так?

Вона кивнула:

– Я злякалася… Запитала його, хто він…

– І він відповів щось на кшталт: «Що, не видно? Дракон-засновник»? – допитувався дізнавач.

Її очі ледь не повилазили з орбіт:

– Як ви дізналися? Як?.. За мною стежили?! Так, він це сказав… І прогнав мене з музею, тому що я не Ньепа.

Я ледь не послала Жаклін далеким лісом. Вона повірила в містичну дурню лише тому, що золотистолусковий любитель нічних прогулянок Рік на неї огризнувся?! Та якби вона мене посеред ночі запитала, хто я, в Долінеї побільшало б легенд.

«Ньепа. Принцеса Ньепа», «Вселенське зло, приємно познайомитися», «Кілерка-аматорка, дати візитку?», «Шпигую тут потихеньку, не звертайте уваги» – і це лише мала частина уїдливих відповідей, які могла б видати я!

– Ясно. – Дізнавач не посміхнувся. – Не вважайте за образу, але в чому принципова різниця між вами і Патріком? Чому Валері нацькували саме на нього?

– Патрік безпосередньо працював із «варіантами», – без запинки сказала Жаклін. – Можливо, тому що вони з Валері знайомі і в нього був на неї вплив? Особисто я не брала участі в операції «Опальна принцеса». Моє основне завдання – відомості про Дракона-засновника.