14.4

***

Той, хто знімав відео, не вмів працювати зі слабкою камерою мобільного. Зображення сіпалось і змазувалося, ні про яку чіткість навіть не йшлося. Але я відразу впізнала кімнату – ту саму, де одного разу вже спостерігала за Аріною.

Приміщення без вікон…

Чому леді Айрі не дозволяли дивитися на світ?

Чи світу – на леді Айру?

На широкому ліжку, недбало прикритому коричневим покривалом, лежала фата. Зі спинки крісла на коліщатках звисали довгі панчохи. На ворсистому килимі валялися білі туфлі – кілька пар, що на вигляд не відрізнялися одна від одної.

Аріна стояла перед великим дзеркалом. В першу мить я її не впізнала, і лише почувши спотворений поганим динаміком голос, зрозуміла, що бачу перед собою стару знайому.

– Я гарна? – запитала вона різким тоном.

Сива служниця (та, яку дочка Мануеля Керейри ненавиділа всім серцем) догідливо кивнула.

– Ви прекрасні, леді Айро. Ви будете чудовою нареченою, гідною короля.

Аріна повернулася до дзеркала спиною і витягла шию, оглядаючи себе. Вона міряла весільну сукню – розкішну, прикрашену шовковими бантами і дорогоцінним камінням, досить відкриту як для Долінеї. Безрукий фотограф нещадно крутив камеру, проте навіть нечіткі кадри запевняли: вбрання дуже дороге і вражаюче.

– Я товста. Затягни корсет тугіше.

– Не можна, леді Айро! – заметушилася служниця. – Ви незвичні до тугої шнурівки. Вам стане погано.

Я не могла чути думки Аріни, але по її обличчю було зрозуміло: цього вона й хоче.

– Залишилося десять днів, леді. Пан Керейра надіслав розпорядження щодо вашої дієти. Ви швидко схуднете.

– Зате ти розжирієш, погань! Коли це все закінчиться?! Скільки ще ви керуватимете моїм життям?! Мені не треба худнути! Мені треба, щоб стара тупа наволоч затягнула корсет!

У цій ситуації я б погодилася з Аріною. Вона була виснаженою, мало не прозорою, і пишна сукня тріпалася на ній як на вішалці.

– Ваш майбутній чоловік не любить недосконалих дівчат, леді Айро, – нагадала служниця. –  Ви повинні бути витонченою не тільки в корсеті на весіллі, але й у повсякденному житті.

– Це не твоє собаче діло! Я сама розберуся зі своїм чоловіком!

– Ви зобов’язані стати ідеальною дружиною, леді Айро. Це – справа честі вашого батька.

– Ось нехай батько сам догоджає старому потворному козлу!

– Ваш наречений не старий, леді.

Аріна зірвала мереживні рукавички і жбурнула їх прямо в камеру.

– Досить гратися з цим, замурзана дурепо! Ти ж як макака: тицяти в кнопки вмієш, а для чого – не знаєш! А ти, – вона повернулася до служниці – не бреши! Я бачила його! Він потворний настільки, що ховається під маскою!

– Він принц, леді. Йому не можна розгулювати вулицями як простому смертному.

– Я хочу знати його ім’я!

– Воно ні про що вам не скаже. Змиріться, леді. Цей шлюб змінить історію Долінеї. Хіба вам не хочеться зійти на трон?

Аріна зло тупнула ногою.

– Мені хочеться, щоб ти провалилася крізь землю! Щоб на вашу бісову Долінею скинули ядерну бомбу! Щоб цей принц здох ще в дитинстві! І щоб Мануеля Керейру застрелили в Бразилії вісімнадцять років тому! Ти! Тупа головешко! – Вона дивилася прямо в об’єктив. – Поклади телефон. Швидко!

– Вибачте, ле…

Відео обірвалося.

Я прислухалась до тиші в коридорі і поспішно включила друге.

Аріні обіцяли не просто принца, а долінейський трон? Але він зайнятий, і чоловік, що сидить на ньому, точно не проти пишних форм – любителька бікіні Валері кращий тому доказ.

Тобто йшлося про змову? Хтось з допомогою Ластонії збирався захопити владу і зміцнити угоду шлюбом із дочкою Мануеля Керейри, а всі ці розмови про секрет безсмертя Дракона-засновника – оманливий маневр?

– Будь ласка, вмикайся, – прошепотіла я, почувши в коридорі кроки, причому належали вони не одній людині. – Через десять днів, так? Знято другого… Ага, дванадцятого Аріна піде під вінець. Чорт! Сьогодні дев’яте. Залишилося три дні, а потім Керейра почне державний переворот. Будь другом, включися! Я маю побачити запис! Маю зрозуміти, хто наш таємничий принц! Шаєрон Ендер, який кидається на все, що рухається, і точно не перевірятиме обсяг талії нареченої? Шанувальник худих азіаток Вікард? Любитель жіночих купалень Елідій? Якийсь шаєрон, з яким я поки не стикалася? Стороння людина? Або… Рік? Будь ласка, тільки не Рік…

Екран згас. Писк телефону підказав, що батарею розряджено. Ну а тріск вибитих дверей свідчив про те, що замість туалетного паперу Грас доставив мені неприємності.