Опале листя поховало почуття
Не пишеться
НЕ ПИШЕТЬСЯ
Не пишеться. І не знаходяться слова,
Ще й за вікном лютує чомусь осінь –
Безжальна з вітром, дощ холодний лиє…
Їй зовсім байдуже, ми просим чи не просим.
Знову негода плани зіпсувала,
Мов жовте листя всі розвіяла думки.
Якби не дощ – я б в парку погуляла,
Там би, напевно, знайшла втрачені рядки.
Не пишеться. Повільно час спливає,
Вже у калюжах відбиваються зірки…
Не знаю, муза де моя блукає
Й чому сьогодні не схотілось їй прийти?..
Та і про що писати мені зараз –
Всі почуття промокли і тремтять.
Такого холоду давно не відчували
Ні мої руки, ані серце, ні душа.
Не пишеться. І вітер не стихає,
І пані-осінь ще лютує за вікном…
Душа у серця тихо запитає –
Чому так холодно сьогодні нам обом?..
Вчора на ранок літо мені снилось,
Й на мокрому піску були сліди.
Хто їх залишив – я не додивилась,
Але й без того знаю: то був… ти.
27.09.2018 р. Ш. Д.
Відредаговано: 12.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
